Республіканці в США пропонують змінити допомогу Україні на кредитні позики: на що це вплине?

Нещодавнє розблокування американської допомоги Україні викликало широку дискусію та аналіз у політичних колах як у самій Україні, так і за її межами. Реакції на цей крок були різноманітні та інтерпретувалися різними сторонами залежно від їхніх інтересів та поглядів.

Спочатку, багато експертів та аналітиків прийняли цей крок як підтвердження того, що конфлікт на сході країни може тривати ще довго, а надії на його швидке вирішення різко зменшилися. Цей погляд особливо активно підтримується в Росії, де стверджують, що американська допомога лише продовжує війну.

Проте, в Україні також існують відмінні точки зору. Деякі вважають, що розблокування допомоги руйнує плани Кремля змусити Київ прийняти мир на умовах, що задовольняють Росію, зокрема, щодо відмови від вимог щодо виведення російських військ. Існує також протилежний погляд, згідно з яким розблокування допомоги відкриває для України можливість налагодити переговори з РФ на прийнятних умовах.

Додатково, виділення американської допомоги може стимулювати РФ до участі у переговорах, оскільки її шанси на швидку перемогу війною тепер зменшилися. Однак, якщо Росія погодиться на будь-які умови, то тільки за умови припинення війни з фіксацією своїх територіальних досягнень в Україні. Проте такі умови не приймають ні Україна, ні Захід.

Наразі Київ розраховує на те, що тиск Заходу на Китай примусить останнього припинити підтримку Росії, що негайно позначиться на здатності Москви продовжувати війну. Крім того, Україна надіяється на збільшення військової підтримки зі сторони своїх європейських партнерів, що дозволить їй зміцнити фронт та чекати збільшення військового потенціалу.

Проте існують і ризики. Отримати новий пакет допомоги може бути складніше, ніж коли-небудь, а також можуть виникнути труднощі зі збільшенням військового виробництва в Європі. Таким чином, хоча розблокування допомоги сприймається як сигнал до продовження війни до остаточної перемоги, аргументи за відмову від перемовин з РФ залишаються актуальними. Однак, чи спрацює в останньому випадку стратегічний розрахунок, або ситуація для України погіршиться, залишається питанням на майбутнє.

Крім того, слід враховувати, що жодних гарантій не існує щодо того, як спрацює тиск Заходу на Китай та його вплив на рішення надавати допомогу Росії. Навіть якщо КНР візьме участь у конференції у Швейцарії, це не означає автоматичною підтримку "формули миру" Зеленського. Китай має свої власні стратегічні інтереси, які можуть не збігатися з інтересами України чи Заходу. У Пекіні існує власний "мирний план", який передбачає припинення вогню на лінії фронту без виведення російських військ.

Усі ці ризики відкриті і очевидні, що може бути аргументом для початку переговорів з РФ зараз, оскільки у майбутньому умови можуть стати тільки гіршими. Проте, наразі ця точка зору не є домінуючою ні в українській владі, ні на Заході.

Ключовою буде конференція у Швейцарії 15-16 червня. На цей момент стане зрозуміло, чи спрацьовує перша частина стратегічного плану України та Заходу – відірвати Китай від РФ. Також буде відомо, наскільки змінила (чи не змінила) ситуацію на фронті американська допомога. За результатами конференції можливе ухвалення рішення про подальшу стратегію: продовження війни на виснаження, збільшення участі країн НАТО у війні, аж до прямого зіткнення з РФ, або переговори про зупинку війни по лінії фронту.

У висновку слід зазначити, що ситуація, описана в статті, є складною та напруженою, і вимагає уважного аналізу та обговорення. Важливо враховувати, що ризики та можливості, пов'язані з розблокуванням американської допомоги, потребують уважної уваги та обговорення на рівні як української влади, так і міжнародних партнерів.

Незважаючи на сподівання на позитивний вплив допомоги та можливості нарощування підтримки союзників, необхідно бути обережними щодо можливих ризиків, таких як недостатність допомоги, невідповідність очікувань у співпраці з Китаєм, та інші фактори, які можуть вплинути на стратегію України в контексті конфлікту на сході країни.

Ключовим етапом, який може визначити подальший хід подій, є конференція у Швейцарії, де будуть визначені реальні можливості впливу міжнародних партнерів на розвиток ситуації. Отже, вироблення стратегії на майбутнє потребує обгрунтованих та об'єктивних рішень, які враховують усі аспекти та можливі наслідки для безпеки та майбутнього України.

В останні дні серйозно наростають обурені голоси та великі побоювання щодо енергетичної безпеки України. Поширюються чутки, які стають реальністю: якщо росіяни продовжать атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, Україна може опинитися в "темряві". На фоні цих звинувачень, виконавчий директор ДТЕК підкреслює, що точність ракет, якими росіяни атакують наші об'єкти, вражає своєю непревзойденістю. Якщо раніше ракети приземлялися від цілі на відстані 100-200 метрів, то тепер це вже лише метр. Ця безпрецедентна точність атак стає серйозним викликом для нашої енергетичної безпеки.

Не лише точність ракет хвилює експертів. Російська Федерація зростає в збройних потужностях, посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент безпілотних літальних апаратів і випускає потужні далекобійні бомби. Ці кроки критично впливають на українську кризу, особливо у той час, коли захід відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо поставок озброєння Києву.

Однак, дуже мало хто звертає увагу на постачання додаткових боєприпасів та техніки з Північної Кореї. Згідно з отриманою інформацією, КНДР щорічно буде постачати в Росію мільйони боєприпасів для артилерії. Це означає, що Збройні Сили РФ завжди матимуть перевагу над ЗСУ у випадках артилерійських атак, що негативно позначиться на результативності воєнних дій на користь Києва.

Проте, найбільше хвилює можлива втрата Україною можливості виробляти та ремонтувати військову техніку у найкоротші терміни. Без постійного електропостачання це буде майже неможливо здійснити. Банкіри вже зараз вибирають економію на українських громадянах, щоб зберегти мінімальний фінансовий потенціал у цьому контексті.

Все це посилює побоювання та підкреслює нагальну потребу у вжитті негайних заходів для збереження енергетичної незалежності та безпеки України.

У висновку слід зазначити, що ситуація з енергетичною безпекою України є дуже серйозною та надзвичайно напруженою через постійні загрози з боку Російської Федерації. Не лише точність атак на енергетичну інфраструктуру, але й постійне зростання збройних потужностей РФ та постачання додаткових боєприпасів з Північної Кореї піддають Україну великому ризику енергетичної кризи.

Нагальна потреба в енергетичній безпеці вимагає негайних заходів з боку українських владних структур та міжнародної спільноти. Забезпечення сталої роботи енергетичної системи країни та збереження можливостей виробництва та ремонту військової техніки визначаються як один із пріоритетних завдань на шляху до забезпечення національної безпеки України.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Валентина Гінзбург, директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА, повідомила, що зростає кількість госпіталізованих і пацієнтів, які потребують штучної вентиляції легень. Однак, за її словами, захворювання в основному протікає без суттєвих ускладнень.

“Хворі, які не відчувають значних симптомів, можуть ігнорувати їх, вважаючи, що це звичайна втома чи нежить. Це підвищує ризик поширення Covid-19 серед інших осіб”, – попередила Гінзбург.

У зв’язку з цим, медики рекомендують використовувати захисні маски, антисептики для рук, уникати великих скупчень людей і тримати дистанцію.

Також варто зазначити, що в Україні зафіксовано новий субваріант коронавірусу Omicron – Flirt, який швидше передається і краще уникає імунної відповіді. Проте вакцини залишаються ефективними проти цього варіанту вірусу.

Попри трикратне зростання захворюваності на Covid-19 за останній місяць, Міністерство охорони здоров’я не планує вводити обмежувальні заходи, оскільки абсолютна кількість хворих залишається відносно невеликою.

МОЗ також оновило рекомендації щодо вакцинації. Тепер більшості людей достатньо одного щеплення проти Covid-19, тоді як людям з групи ризику слід проходити ревакцинацію через 6-12 місяців.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Трамп знову заявив Зеленському, що необхідно шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту. Криваву війну необхідно закінчувати. Зеленський із Трампом погодився і сказав, що сподівається, нова адміністрація візьме до уваги українську формулу миру. Трамп проігнорував цей посил. На цьому й закінчили.

Розмову з Трампом організували через Орбана.

За це Зеленський обіцяв щось Орбану.

Цікаво що?

Невже тепер для Банкової Орбан став «найкращим другом», а не «ізгоєм»?