Реставрація за завищеними цінами: академія права у Харкові витратить понад 40 мільйонів на ремонт маєтку

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.

Київська міська прокуратура оголосила підозри чотирнадцятьом особам, серед яких дванадцять посадовців комунальних підприємств і районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій. Усі вони підозрюються у здійсненні масштабних фінансових зловживань, що призвели до значних збитків для бюджету столиці — близько 73 мільйони гривень. Розслідування вказує на те, що ці зловживання були результатом не лише службової недбалості, а й свідомої розтрати коштів на різноманітні потреби.

Зловживання охоплюють широкий спектр сфер діяльності, починаючи від закупівлі електроенергії та дорожньої солі, і закінчуючи ремонтом техніки, парків, а також забезпеченням шкіл необхідним обладнанням. За інформацією слідства, посадовці використали свої повноваження для отримання незаконних вигод через маніпуляції з бюджетними витратами, що в результаті призвели до значних фінансових втрат.

Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».