Резонансна справа на Закарпатті: депутата районної ради заарештовано за підозрою у фінансових злочинах

Ця інформація викликала значний інтерес у суспільстві та експертному середовищі, оскільки вона дозволяє краще зрозуміти масштаби та структуру системи військового обліку та мобілізації в Україні.

Вона розкритикувала заяви про те, що Кабмін буде підвищувати податки для того, щоб знайти додаткові 500 млрд для армії, оскільки вважає, що армії не потрібні нові «бригади-зомбі». Крім того, за її словами, у ЗСУ числяться тисячі «мертвих душ».

«Абсурдність ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не намагається оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу, і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні «бригади-зомбі» замість поповнення та посилення наявних підрозділів, збільшення штабів і тримати в армії непридатних», – написала Безугла.

«Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Немає жодного фахівця в уряді, який би оцінював доцільність нескінченного бажання головкому ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі «мертвих душ» в армії теж ніким не оцінюються. Тільки штат ТЦК і СП майже сто тисяч (!) осіб», – пише Безугла.

Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України, і ця дата поступово стає невід’ємною частиною сучасної національної традиції. Особливе місце у святковому циклі посідає вечір напередодні Різдва — Святвечір, який здавна вважається часом тиші, духовного зосередження та родинної єдності.

У цей вечір українські родини збираються разом за святковим столом, щоб у спільній молитві та спокої зустріти ніч народження Ісуса Христа. Святвечір має глибокий символічний зміст: він поєднує християнські цінності з народними звичаями, переданими з покоління в покоління. Атмосфера дому цього дня наповнена очікуванням, теплом і надією, а кожна деталь — від запаленої свічки до першої зірки на небі — має своє значення.

Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.