Результати аудиту ПрАТ “НЕК “Укренерго”: виявлені фінансові порушення та наслідки для держави

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

Міністерство юстиції України офіційно підтвердило, що проти кількох українських агропідприємств у період з 2021 по 2024 роки були ініційовані виконавчі провадження. Це стало наслідком численних фінансових операцій, які містять ознаки фіктивності. Згідно з даними, які надано Міністерством, у розслідуваннях фігурують такі компанії, як ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська область), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська область), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава) та ТОВ «Авантаж-7».

Ці підприємства є частиною більш широкого розслідування, що стосується можливих зловживань у сфері агробізнесу, де зафіксовано багато операцій, що не відповідають реальним економічним вимогам. Йдеться про сумнівні фінансові схеми, що, ймовірно, використовувались для ухилення від оподаткування або для створення фіктивних фінансових звітів.

Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

Під час телемарафону міністр енергетики України Герман Галущенко висловив серйозне занепокоєння через стійкі напади на енергетичну інфраструктуру країни. Він підкреслив, що остання серйозна атака сталася 22 березня і виявилася найсерйознішою від початку конфлікту. Зазначивши, що агресори мають на меті викликати повний блекаут в Україні, Галущенко підкреслив, що на даний момент енергетична система функціонує стабільно, хоча існує підвищений рівень загрози.

Міністр особливо підкреслив критичну ситуацію в Харкові, де були введені тимчасові відключення електропостачання. Також було повідомлено про значні пошкодження на Трипільській тепловій електростанції, де ведеться оцінка збитків. Галущенко закликав громадян готуватися до можливих труднощів, обладнавши себе генераторами та повербанками, та наголосив, що влада робить усе можливе для мінімізації наслідків триваючих атак.

Раніше заступник міністра енергетики України Світлана Грінчук також під час телемарафону закликала громадян зменшувати споживання електроенергії в пікові ранкові та вечірні години через дефіцит потужності в енергосистемі, що змушує країну шукати підтримку у закордонних партнерів.

У висновках можна відзначити, що ситуація з енергетичною безпекою України залишається напруженою через постійні напади на енергетичну інфраструктуру країни. Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив на серйозності останньої атаки та підвищеному рівні загрози. Він закликав громадян готуватися до можливих труднощів та вживати заходів для забезпечення електропостачання в разі потреби. Незважаючи на це, влада заявила про вжиття всіх можливих заходів для мінімізації наслідків атак та забезпечення стабільності енергетичної системи. Також варто враховувати заклики заступника міністра енергетики Світлани Грінчук щодо раціонального споживання електроенергії для зменшення навантаження на систему в пікові години.