РФ завдала потужного удару крилатими і балістичними ракетами по Києву

За даними, що надійшли від наших джерел у Генеральному штабі, стало відомо, що будівництво нових оборонних рубежів під Авдієвою розпочалося лише наприкінці січня. Це сталося через те, що ставка була проти відступу з міста, яке вважалося символом опору. Зараз ситуація складна, оскільки противник активно тисне на всій ділянці фронту, і ми змушені відступати з сіл, щоб уникнути оточення. Після подій у Авдіївському районі втрати нашого війська становлять більше половини особового складу і важкої техніки. Зокрема, Бойові Команди видають утричі менше ресурсів, ніж потрібно для ведення операцій. За даними моніторингового проєкту DeepState, війська Російської Федерації захопили ще два населені пункти у Донецькій області – Степове та Сєверне, розташовані поблизу вже окупованих Авдіївки та Ласточкиного. Крім того, за даними проєкту, ворожі війська також просунулись у трьох інших населених пунктах – Орлівка, Бердичі та Тоненьке. Близько 700 мешканців Авдіївки вирішили не залишати місто і, отже, опинилися під контролем окупаційних сил Російської Федерації. Про це заявив у понеділок, 26 лютого, інспектор відділу комунікацій Національної поліції в Донецькій області та учасник евакуаційного загону “Білий янгол” Павло Дяченко. Він підкреслив, що цифра наближена та може бути трохи вищою або нижчою. Дяченко зауважив, що під час спілкування екіпажів “Білих янголів” з мешканцями Авдіївки ніхто відверто не виражав підтримки Росії та окупантів. “Під час повсякденних контактів з поліцейськими екіпажами “Білих янголів”, які надавали допомогу, евакуювали та розподіляли гуманітарну допомогу, ніхто особисто не висловлював підтримку Росії. Просто деякі люди тихо приймали гуманітарну допомогу або іншу допомогу”, – розповів він. Нагадаємо, що до розпочатку повномасштабного вторгнення у Авдіївці проживало приблизно 30 тисяч українців.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації можна зробити кілька висновків. По-перше, ситуація на фронті під Авдіївкою залишається напруженою через активні дії противника, який тисне на українські позиції. Будівництво оборонних рубежів розпочалося досить пізно, що спричинило складнощі у здійсненні оборонних заходів. По-друге, втрати в особовому складі та важкій техніці зробили ситуацію ще складнішою для українських військових. Російські війська продовжують захоплювати населені пункти в Донецькій області, що підштовхує досягнення ще більшої зміни у геополітичній картині регіону. Нарешті, реакція мешканців Авдіївки на складну ситуацію свідчить про їхню відданість та готовність стояти на захисті своєї землі. У цілому, ситуація на сході України залишається напруженою, і вимагає подальшої уважності та дії з боку українських влад та міжнародних партнерів.

Російські війська здійснили новий крок у загостренні конфлікту, перекривши головну трасу, що з’єднує Покровськ з Павлоградом. Цей стратегічний шлях був важливим для забезпечення сполучення між двома прифронтовими містами, що тепер опинилися в умовах серйозного транспортного та логістичного обмеження. Актуальна ситуація, за даними карти DeepState, яка відстежує фронтову лінію, свідчить про значні зміни в зоні бойових дій.

Останні оновлення карти підтверджують, що «сіра зона», де тривають активні бойові дії, розширилася й охопила більшу частину Покровська, включаючи центральну та північну його частини. Це посилює загрозу для оборонних позицій українських сил у цьому регіоні та свідчить про подальше погіршення ситуації на передовій.

Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.