РФ завдала потужного удару крилатими і балістичними ракетами по Києву

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.

Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.

Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.

Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.

На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.

Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він нагадав, що в жовтні Україну атакувало близько двох тисяч повітряних цілей, «і тенденція рухатиметься до того, що це число збільшуватиметься».

«Кількість повітряних цілей зростає, а кількість засобів боротьби обмежена і занадто дорога. Навіть за цим показником я вважаю, що ні Британія, ні європейські країни не будуть готові. Незважаючи на те, що є достатня кількість літаків F-16, які володіють відмінними можливостями ППО, повністю розвантажити систему ППО можна за 2-3 місяці», – заявив Залужний.

Він також каже, що у західних країн не вистачить коштів, щоб збивати тисячі авіабомб.

«Чи існує сьогодні в одній європейській країні або у Великій Британії хоча б 5000 ракет для систем Patriot, щоб збивати керовані авіабомби? Я щось сумніваюся. Тому що вони дуже дорогі і, як наслідок, їх неможливо мати дуже багато, тому що виробляти їх проблематично», – додав екс-головком.

Спільнота українців переважно обирає Telegram як основне джерело інформації щодо війни, як свідчить соціологічне дослідження, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва. За результатами цього опитування, 53% громадян визнали месенджер Telegram основним каналом отримання актуальних новин щодо воєнного конфлікту. Проте, на другому та третьому місцях рейтингу розташувалися міжособистісні контакти (42%) та YouTube (40%). Дуже цікаво, що телевізійні марафони, як відомо, колись були основним джерелом інформації, проте зараз використовують лише 37% опитаних.

Результати дослідження також підкреслюють, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти. Люди зі середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телевізійні марафони (49%) та міжособистісні контакти (48%). Тоді як ті, хто має середню спеціальну освіту, віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та міжособистісним комунікаціям (45%). А освічені українці, що мають вищу освіту, найчастіше використовують Telegram-канали (61%) та YouTube (45%). Цікаво, що за процентом використання телевізійних марафонів спостерігається зменшення з підвищенням рівня освіти.

Щодо довіри до інформації, яка надходить від органів влади, варто зауважити, що тільки 39% опитаних українців виявили певний рівень довіри, проте лише 6% повністю довіряють цим джерелам. Такі дані свідчать про складний характер сприйняття інформації в українському суспільстві, а також про важливість ролі альтернативних медійних каналів у формуванні свідомості громадян.

Отже, згідно з проведеним дослідженням, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну для українців, обігнавши традиційні медійні канали, такі як телевізійні марафони. Ці результати вказують на зростання впливу цифрових платформ на формування інформаційного простору в країні. Також варто відзначити, що вибір джерела інформації значною мірою залежить від рівня освіти респондентів, що відображає важливість розвитку медійної грамотності серед населення. За таких обставин важливо сприяти доступу до різноманітних джерел інформації та розвитку критичного мислення серед українців.