Рішення Вищої ради правосуддя щодо звільнення судді Макухи: завершення багаторічної історії

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.