Вівторок, 3 Березня, 2026

Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Важливі новини

19 січня: свята, традиції та цікаві факти

19 січня – особливий день, що об’єднує традиції, релігійні події та міжнародні свята. Цього дня в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих подій, а віряни згадують святого преподобного Макарія Єгипетського. Яке церковне свято 19 січня 19 січня в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Макарія Єгипетського. Він був одним із видатних діячів раннього […]

The post 19 січня: свята, традиції та цікаві факти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Втекти за кордон не вдалося: на Рівненщині зірвано спробу переправлення ухилянта в Білорусь

Двоє жителів Рівненської області постануть перед судом за спробу нелегального переправлення військовозобов’язаного чоловіка через державний кордон. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура. За версією слідства, підозрювані розробили схему незаконного перетину кордону до Республіки Білорусь, минаючи офіційні пункти пропуску. Їхня “послуга” коштувала 5000 доларів США за одну людину. Правоохоронці затримали організаторів 30 травня 2025 року — […]

Напад на працівника ДБР: 28-річний чоловік напав з ножем та втік, затримання провели із залученням КОРД

У Києві під час слідчих дій 28-річний чоловік здійснив напад на працівника Державного бюро розслідувань (ДБР) та намагався втекти з місця події. Завдяки оперативним діям поліції та залученню бійців спецпідрозділу КОРД нападника вдалося затримати. Як повідомляється, співробітники Державного бюро розслідувань проводили слідчі дії за місцем мешкання 28-річного киянина, який підозрюється у вчиненні злочину. “Під час […]

The post Напад на працівника ДБР: 28-річний чоловік напав з ножем та втік, затримання провели із залученням КОРД first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Співачку Каменських помітили в обіймах Дана Балана в нічному клубі Іспанії

Український блогер Богдан Беспалов 16 червня у своєму YouTube-шоу заявив, що співачку Настю Каменських бачили в елітному нічному клубі в Барселоні, де вона нібито перебувала в компанії молдовського артиста Дана Балана. За словами блогера, між зірками нібито відбулися обійми й поцілунки. Посилаючись на власних інформаторів з Іспанії, Беспалов стверджує, що Каменських провела вечір у нічному […]

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33: від початків до сучасності

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Останні новини