Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Наші перші дні, кроки чи слова є надзвичайно важливими подіями, однак більшість людей не здатні їх пригадати. Це явище має назву дитяча амнезія і вже багато десятиліть залишається однією з найбільших загадок для нейробіологів та психологів. Вчені намагаються з’ясувати: чи немовлята справді створюють спогади, які згодом стають недоступними, чи їхня пам’ять на початкових етапах розвитку ще не готова до повноцінного збереження інформації.

Одні дослідники припускають, що діти все ж формують спогади, але вони втрачаються через перебудову мозку у перші роки життя. Саме в цей період активно розвивається гіпокамп — ділянка, відповідальна за довготривалу пам’ять. Масове утворення нових нейронних зв’язків може «перезаписувати» ранні враження, роблячи їх недоступними для свідомого відтворення у дорослому віці.

Багато років вважалося, що діти до 3–4 років не зберігають спогадів через нерозвинений гіпокамп — частину мозку, відповідальну за формування пам’яті. Однак нові дослідження показують інше.

Команда професора Єльського університету Ніка Терка-Брауна провела експерименти з немовлятами, використовуючи МРТ для фіксації активності мозку. Виявилося, що гіпокамп вже у віці від одного року може брати участь у створенні спогадів. Немовлята впізнавали раніше показані зображення, що свідчить про здатність до запам’ятовування.

Тим не менш, залишається питання: куди зникають ці спогади згодом? Деякі досліди на тваринах показали, що спогади не зникають повністю, а стають «неактивними» й можуть бути відновлені за певних умов.

Інша проблема — так звані фальшиві спогади. Люди часто переконані, що пам’ятають події раннього дитинства, хоча насправді їхня свідомість лише відтворює картину на основі розповідей близьких або фотографій.

Науковці підкреслюють: дитяча амнезія тісно пов’язана з нашим розумінням власної ідентичності. «Ми маємо сліпу пляму в перші роки життя, і це змушує замислитися над тим, що робить нас тими, ким ми є», — каже професор Терк-Браун.

Незважаючи на виклики та атаки з боку Російської Федерації, Україна стоїть на шляху до енергетичної незалежності, активно розвиваючи використання відновлювальних джерел енергії. Один із ключових напрямків цього розвитку — це планування встановлення нових високогірних вітрових електростанцій (ВЕС). Це стрімко розвиваючийся сектор не лише забезпечить безпеку енергопостачання для громадян, а й сприятиме зменшенню залежності від російського газу, який часто використовується для політичного тиску.

Вибір України на користь вітроенергетики — це не лише стратегічний хід для забезпечення енергетичної безпеки, а й важливий крок у рамках глобальних зусиль з боротьби зі зміною клімату. Подібний шлях обрали також наші європейські партнери, що вже активно розбудовують вітропарки та використовують альтернативні джерела енергії. Вітрова енергетика стає важливим елементом Енергетичної стратегії до 2050 року, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки та зменшення викидів парникових газів.

Встановлення вітроелектростанцій в Карпатах та інших вітряних районах України є не лише об'єктивною необхідністю, а й стратегічно важливим кроком. Останнім часом відбувається інтенсивний розвиток цього напрямку, що демонструє зростаючий інтерес до використання вітрової енергії як найбільш екологічного та безпечного джерела енергії.

Наприклад, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" уже успішно встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а планується облаштування до 30 таких вітряних електростанцій на полонині Руни. Історія успіху вітрової енергетики у світі, включаючи Китай, Швецію та інші країни, свідчить про великий потенціал цього напрямку для розвитку енергетики та збереження навколишнього середовища.

Реалізація проектів з вітрової енергетики в Україні та за кордоном не лише забезпечить стабільне енергопостачання та зниження залежності від імпортуваного палива, а й сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Україна розпочала важливий крок у напрямку розвитку вітроенергетики, зосереджуючи зусилля на будівництві високогірних вітрових електростанцій в Карпатах та інших вітряних районах країни. Це не лише важлива стратегічна ініціатива для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпортованого палива, але й крок у напрямку більш екологічно чистого та стійкого енергетичного сектору.

Позитивний досвід розвитку вітрової енергетики в інших країнах світу, таких як Китай та Швеція, свідчить про значний потенціал цього напрямку. Успішна реалізація проектів з вітрової енергетики принесе багато переваг, включаючи створення нових робочих місць, збільшення доходів місцевих бюджетів та збереження навколишнього середовища.

Зосередження на альтернативних джерелах енергії в Україні стає важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку та підвищенні енергетичної безпеки країни. Реалізація цих проектів відображає наше залучення до глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату та сприятиме подальшому розвитку енергетичного сектору України та Європи.

Останні дні 2025 року в Україні проходитимуть під знаком типової зимової погоди. У середу, 31 грудня, більшість регіонів опиняться під впливом холодного повітря, що зумовить переважно хмарне небо з окремими проясненнями. У багатьох областях прогнозуються незначні снігопади, які місцями створюватимуть відчуття справжнього передноворічного настрою.

Температурний фон поступово знижуватиметься по всій території країни. У нічні години стовпчики термометрів коливатимуться в межах від -4 до -9 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься лише до -2…-7 градусів. Такі показники є характерними для кінця грудня та свідчать про стабільний зимовий характер погоди без різких аномалій.

У Києві протягом доби переважатиме похмура погода, можливий невеликий сніг. Уночі температура опуститься до -8°, удень очікується близько -4°.

У західних областях також буде хмарно. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують -6°…-7°, удень — близько -3°, із невеликим снігом. В Ужгороді вночі буде -6°, удень — до -2°. У Чернівцях збережеться похмура погода, вночі -6°, удень -3°, можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах зберігатиметься хмарність і зимовий холод. У Вінниці вночі буде -7°, удень -3°. У Черкасах очікується -7° вночі та -3° вдень, із невеликим снігом. У Кропивницькому та Полтаві прогнозують хмарність із проясненнями, вночі до -8°, удень — близько -3°.

На півночі країни температура буде нижчою. У Житомирі вночі очікується -7°, удень -3°, можливий невеликий сніг. У Чернігові прогнозують -8° вночі та -3° вдень, хмарно з проясненнями. У Сумах і Харкові нічні морози сягатимуть -9°, удень температура становитиме близько -5°.

На півдні погода буде м’якшою, але також із опадами. В Одесі вночі прогнозують -4°, удень до +1°, можливий невеликий сніг. У Миколаєві вночі буде -6°, удень близько 0°. У Херсоні очікується -6° вночі та -1° вдень.

У східних і південно-східних областях переважатиме похмура погода зі снігом. У Дніпрі температура вночі опуститься до -8°, удень — до -3°. У Запоріжжі прогнозують -7° вночі та -2° вдень. У Краматорську вночі буде -8°, удень -4°, можливий невеликий сніг. У Сєвєродонецьку вночі очікується -9°, удень -4°.

Таким чином, останній день 2025 року в Україні пройде під знаком справжньої зими — з морозами, хмарністю та невеликим снігом у більшості регіонів.