Роман Греба: розкішне життя на зарплату чиновника

Українська співачка Руслана Лижичко, відома перемога на «Євробаченні-2004», стала жертвою серйозного порушення авторських прав. В’єтнамський музичний простір опинився в епіцентрі скандалу, коли з’ясувалося, що низка популярних композицій, створених Русланою, були опубліковані під ім'ям місцевої артистки Хо Куінь Хуонг. Співачка заявила, що ці пісні, включаючи знамениту «Дикі танці», а також «Аркан», «Dance with the Wolves» і «Скажи мені», були видані як авторські роботи іншої людини.

Цей інцидент викликав обурення не лише серед фанатів Руслани, а й в міжнародній музичній спільноті. У своєму пості на Facebook співачка чітко заявила, що всі права на зазначені композиції належать лише їй. Руслана підкреслила, що вона є єдиною авторкою і виконавицею цих пісень, а будь-яке використання її творчості без належного погодження є порушенням закону.

Руслана пояснила, що у 2005 році вона дійсно підписувала договір, який дозволяв створення кавер-версії «Диких танців» для випуску на CD у межах В’єтнаму. Проте цей дозвіл не надавав жодних прав на зміну авторства, адаптацію під чужим іменем або розповсюдження на цифрових платформах, що тоді навіть не існували.

За словами співачки, Хуонг фактично присвоїла собі право виступати як авторка пісень, що є грубим спотворенням самої концепції творчості. «Музика може мандрувати світом, але повага до автора – це те, що відрізняє натхнення від крадіжки», – зазначила Руслана.

Артистка підкреслила, що підміна авторства – це не інтерпретація, а порушення невідчужуваних прав, які не можна просто “оформити” чи “передати”. Вона додала, що завжди підтримує свободу творчості, але категорично проти безчесних маніпуляцій, де губляться принципи поваги та чесності.

Правове врегулювання інциденту передано компанії Comp Music Publishing, яка представляє інтереси Руслани як правовласника. Лейбл уже готується до відповідних юридичних кроків.

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

У сфері відновлюваної енергетики України настав переломний момент. Міністр енергетики Герман Галущенко офіційно повідомив про необхідність перегляду термінів реалізації масштабного проєкту з розвитку альтернативної енергетики, відомого як "Гігават". Ця ініціатива, спрямована на значне розширення потужностей вітрової та сонячної енергетики, зіткнулася з низкою об'єктивних перешкод.

Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.

«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.

Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».

У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.

У Миколаєві, спільно з міжнародними партнерами, прийнято стратегічне рішення щодо впровадження системи прозорості та чесності. Ця важлива ініціатива націлена на відновлення довіри до міста, яке постраждало від наслідків агресії Росії. Мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, оголосив про це під час п’ятого міжнародного саміту мерів у молдовському Данчені. Він підкреслив, що побудова чесної системи стає ключовим елементом відновлення міста, яке стало жертвою агресії Росії. У владних структурах акцент робиться на боротьбі з корупцією, адже довіра є основною складовою успішної співпраці з міжнародними партнерами. Місто активно співпрацює з Антикорупційною європейською ініціативою, проводить реформи в комунальних підприємствах та впроваджує прозору систему закупівель. Планується створення спеціального веб-сайту для моніторингу міжнародної допомоги, що підкреслить прозорість та ефективне використання коштів. Окрім цього, мер розповів про виклики, які стоять перед містом після агресії Росії, та подякував міжнародним партнерам, зокрема Данії, за підтримку та співпрацю в удосконаленні Миколаєва. Генеральний план розвитку, який розробляється наразі, стане основою для реабілітації та подальшого розвитку міста.

Ці новини виходять попереду звітів про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS), що відбувається у молдовському місті Данчені. Заснований у 2016 році, цей захід почав як платформа для обміну досвідом між лідерами місцевого самоврядування, а з часом переріс у щось більше, ніж просто конференцію, ставши місцем зародження нових проєктів та партнерств. Саміт отримав підтримку президентки Молдови Маї Санду. Серед учасників – представники Франції, Італії, Швеції, Словаччини, Румунії, Польщі, Литви, Молдови та України. Темою цьогорічного заходу стала "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю". На саміті зібралися понад 200 мерів та представників громад, серед яких – представники Чортківа, Копичинців, Миколаєва, Львова, Хмельницького, Вінниці, а також потенційні інвестори та представники Європейського Союзу.

У звіті про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS) у молдовському місті Данчені виділяється важливість обміну досвідом між місцевими лідерами та розвиток партнерств для створення стійких громад. Підтримка президентки Молдови Маї Санду свідчить про значимість заходу. Участь представників різних країн, включаючи Україну, підкреслює міжнародний характер саміту та його вплив на розвиток муніципалітетів. Тема цьогорічного заходу, "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю", показує акцент на важливості інноваційного підходу до розвитку міст та сел. Участь різних рівнів влади, потенційних інвесторів та представників Європейського Союзу свідчить про широкий інтерес до зміцнення місцевого самоврядування та розвитку громад.