П’ятниця, 16 Січня, 2026

Російська агресія: Україна вразена ракетами і “шахедами” уранійного ранку

Важливі новини

Схема на мільйони: як «Полтавагаз» заробляв на пільговому газі для населення

Службові особи АТ «Полтавагаз», ключового гравця на ринку газопостачання Полтавщини, виявились причетними до масштабної схеми з перепродажу блакитного палива. Газ, закуплений у державної компанії «Нафтогаз України» за пільговими тарифами для населення, далі реалізовували промисловим споживачам за ринковими цінами — з величезною маржею. Слідство встановило, що різниця між пільговим тарифом у 7,96 грн за кубометр і […]

Науковці б’ють на сполох через зникнення карася в Україні

Золотий карась, якого колись вважали звичною прісноводною рибою в Україні, сьогодні майже зник із багатьох річок країни. Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь в інтерв’ю «Телеграфу». За словами науковиці, ще на початку XX століття золотий карась з родини коропових був масово поширений по всій території України. Та ситуація […]

Скільки води потрібно вашому тілу: поради лікарів і науковців

Вода — одна з найважливіших речовин для життя. Вона становить близько 60% маси людського тіла і бере участь майже в усіх фізіологічних процесах — від транспортування кисню до клітин до регуляції температури тіла. Але скільки її потрібно пити щодня насправді — і чи можна переборщити? Скільки — це «достатньо»? У багатьох країнах загальна рекомендація — […]

10 грудня: церковні вшанування, міжнародні події та народні традиції цього дня

У християнській традиції 10 грудня згадують мучеників Міну та Єрмогена. Їхні імена пов’язані з непохитністю віри та готовністю захищати справедливість. Святий Міна особливо шанований як покровитель військових, а також як заступник у проханні про захист від недругів та допомогу при недугах очей. Колись за старим стилем цього дня також вшановували ікону Богородиці «Знамення» — символ її опіки та заступництва, а також преподобного Романа Антіохійського, відомого строгим подвижництвом і духовною мудрістю.

Народна традиція не виділяла цього дня пишними святами, проте надавала йому значення буденної, але важливої праці. Люди займалися хатніми справами, завершували господарські роботи перед зимовими холодами та звертали увагу на погоду, вбачаючи в ній прикмети на прийдешні тижні. Вважалося, що тиха та ясна днина передвіщає добрий мороз, а сильний вітер — снігопади.

У світі сьогодні теж є приводи для святкування. 10 грудня відзначають Міжнародний день футболу — його святкують спортсмени, тренери й уболівальники. Традиційно цей день проходить у спортивній атмосфері, адже найкращий спосіб відзначити свято — переглянути матч або вийти на поле самому. Також 10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії — подію, яка щороку привертає увагу всього світу. Крім того, ця дата є Всесвітнім днем захисту тварин, коли громадські організації закликають брати тварин з притулків і звертати увагу на практики, що шкодять живим істотам.

В Україні 10 грудня офіційно відзначають День прав людини — подію, присвячену рівності, свободі та підтримці правозахисних інституцій. Також цей день пов’язаний із народженням талановитих українців, серед яких художник Олекса Бахматюк, письменниця Ірина Невицька, скульптор Макс Гельман і диригент Микола Кацал.

Народні прикмети 10 грудня допомагали передбачати погоду. Вважалося, що побілілі зайці свідчать про встановлення справжньої зими, кіт, який шукає тепле місце, — до похолодання, а шум із колодязя передвіщає хуртовину. Якщо риба переставала ловитися, це було ознакою морозів. У цей день не можна було лінуватися, адже дата вважалась сприятливою для роботи. Поганою прикметою було просидіти весь день удома, потрібно було хоча б коротко вийти на двір. Також небажано сваритися й з’ясовувати стосунки — це вважалося до тривалих конфліктів.

10 грудня поєднує духовні традиції, міжнародні події та народні уявлення про зимовий період, роблячи цей день особливим у різних культурах і сферах життя.

Синоптик прогнозує: погода в Україні зміниться в середині тижня

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Він пояснив, що погоду на цьому тижні визначатимуть антициклони, тому суттєвих опадів не прогнозується.

“Лише в другій половині тижня та на вихідних малорухомі атмосферні фронти можуть стати причиною невеликих опадів, переважно у вигляді снігу та мокрого снігу”, – повідомив Кібальчич.

Вітер очікується слабкий, місцями можливі тумани з випадінням мряки та утворенням паморозі.

У понеділок в Україні опадів не прогнозується. Місцями можливі туман і паморозь. Вдень стовпчики термометрів покажуть 0…+5 °С; у Криму та на Прикарпатті повітря прогріється до +7 °С.

У вівторок, за прогнозом синоптика, в Україні збережеться переважно без опадів погода з хмарним небом і окремими туманами. Швидкість вітру у більшості областей буде 5-10 м/с. Температура повітря вночі 0…-5 °С, вдень 0…+5 °С, а у Криму, Одеській області та на Прикарпатті стане ще тепліше – до +8 °С.

У середу в Україні збережеться стабільний характер погоди без опадів. Вітер очікується змінних напрямків, 3-8 м/с. Вночі буде -1…-6 °С, вдень -1…+4 °С. У Криму й Одеській області вночі -1…+4 °С, вдень +3…+8 °С.

У грудні цього року погода в Україні відповідатиме кліматичній нормі. Такий прогноз надали фахівці Українського гідрометцентру.

За словами синоптиків, середня температура протягом місяця коливатиметься від -4° до +2°, що відповідає типовим показникам для цього періоду.

Місячна кількість опадів становитиме 34-78 мм, а в гірській місцевості подекуди досягне 81-105 мм, що також є нормальним для грудня.

Ранок 6 квітня непоправно змінив картину безпеки в Україні. Росія влаштувала атаку з повітря і моря, випустивши крилаті ракети із бомбардувальників Ту-95, а також використовуючи “шахеди” та “калібри”. Найбільш трагічна ситуація склалася в Харкові, де загинули щонайменше шість людей. Ніч стала періодом терору, коли “шахеди” нищили центральні регіони, а вже о 5 ранку ракети з Ту-95 накрили місто. Повітряні сили також повідомили про удари ракетами “Калібр” з кораблів Чорного моря.

Група ракет взяла курс на Україну з Чернігівщини, пролягла через Полтавщину та Черкащину, але раптово змінила напрямок на Київську область, де, на щастя, вдалося уникнути великих руйнувань. Проте, селище Макарів стало свідком пошкодження промислових об’єктів. Незважаючи на це, влада підкреслила відсутність жертв та постраждалих.

У Запоріжжі ситуація була не менш критичною, зі збоями у зв’язку та багатьма постраждалими. А вже вночі в Павлограді та Миколаєві надійшли сигнали про можливі нові удари “шахедів” і “калібрів”. Важливою була інформація про наближення ракет до різних міст на Хмельниччині, Вінниччині та Черкащині.

Після 6 години ранку, коли було оголошено відбій тривоги, почалися відновлювальні роботи та оцінка збитків. Мер Харкова заявив про шалені руйнування, що залишили за собою багатоповерхівки, гуртожитки та інші будівлі. Сили оборони України здійснили успішні удари, збивши декілька крилатих ракет і запобігши додатковим руйнуванням.

У перших днях весни 21 березня Росія вчинила великий ракетний удар на Київ, що призвело до поранень 17 осіб, але всі ракети були збиті. Неспокійне весняне небо не припиняло турбувати жителів столиці та околиць, де руйнування охопило житлові будинки, дитячі садки та промислові споруди.

На наступний день, 22 березня, Росія вдарила по енергетичній інфраструктурі України у наймасштабнішій атаки за часів війни. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі зазнала значних пошкоджень, а Харків опинився у темряві. Процес відновлення електропостачання триває й донині. Несправності також торкнулися семи областей півдня та сходу України, зі смертельними наслідками у Хмельницькому та Запоріжжі.

У 24 березня Росія знову нанесла комбінований ракетний удар, охопивши Київ та Львівщину, де постраждали енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета залетіла на 39 секунд у Польщу. Газові сховища біля Стрия потрапили під особливий обстріл, а також вдарили по об’єктах у Львові та Бурштинській тепловій електростанції.

Після 25 березня настала 29-та, коли Росія вигнала населення українських областей зі своїми ракетами, “шахедами” та “кинджалами”. Енергетичні об’єкти стали головними мішенями, а внаслідок атак були поранені кілька осіб. Удар тривав усю ніч, і лише добре організована оборонна система зуміла збити частину нападницьких ракет.

На 31 березня Росія застосувала свою тактику подвійного удару, вдаривши переважно по західним регіонам України, зокрема, біля Стрия, де підтвердилися жертви. Ряд атак охопив енергетичну інфраструктуру, призводячи до серйозних наслідків для енергопостачання та безпеки громадян.

У місяці квітні Росія продовжувала свої агресивні дії проти України, наносячи низку атак балістичними ракетами і “Шахедами” на Харків та Запоріжжя. 4 квітня у Харкові через удар загинули чотири людини, а під час наступного удару зазнали смертельних травм рятувальники. На 5 квітня Росія вибрала Запоріжжя як мішень для подвійного удару, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Попередньо, Росія вже протягом всієї зими здійснювала масовані комбіновані ракетні атаки, але зупинилася з цією тактикою з 15 лютого, віддавши перевагу точковим ударам по різних містах сходу та півдня України.

Влада постійно фіксує та документує руйнування, нанесені об’єктам, зокрема Бурштинській тепловій електростанції. Ці напади не тільки призводять до втрат людських життів, а й серйозно підривають економіку та інфраструктуру країни.

Українська влада разом з міжнародними партнерами продовжує намагатися забезпечити безпеку та захист населення від агресії з боку Росії, вживаючи всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності та безпеки на території країни.

У світлі останніх подій важливо підкреслити загострення ситуації на сході України та агресивну поведінку Російської Федерації. Атаки балістичними ракетами та “Шахедами” у Харкові та Запоріжжі, які призвели до серйозних людських втрат і руйнувань інфраструктури, є прикладом нестримної агресії сусідньої держави.

Зазначена стаття ще раз підкреслює важливість міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення безпеки та захисту України від агресивних дій Росії. Також вона викликає необхідність продовження міжнародних зусиль для зупинення агресії та відновлення миру та стабільності в регіоні.

Україна продовжуватиме вживати всі можливі заходи для захисту свого народу та територіальної цілісності.

Останні новини