Російська армія захопила північну частину міста Гірник Донецької області

Поява даних про те, що Національне антикорупційне бюро України протягом більш ніж двох років вело приховане прослуховування народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Кісєля, стала чинником, що суттєво загострив стосунки між окремими центрами впливу у владній вертикалі. За інформацією джерел у правоохоронних структурах, технічні засоби фіксації були демонтовані лише нещодавно, а сам депутат не підозрював про їх існування протягом усього періоду оперативного спостереження.

Цей інцидент спричинив помітне напруження у найближчому оточенні Кісєля. Особливо чутливо на ситуацію відреагував його багаторічний соратник Сергій Шефір, оскільки саме під час роботи техніки між ними відбулося значне число особистих зустрічей та розмов — як у приватному форматі, так і за участі інших представників політичного та бізнес-середовища. Обсяг зібраних матеріалів лишається невідомим, але джерела припускають, що прослуховування могло охоплювати теми, важливі для кількох впливових груп.

Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

Нільсен, як досвідчений аналітик та капітан флоту, пропонує свій погляд на розвиток подій, спираючись на військову експертизу та розуміння геополітичної ситуації. Його аналіз привертає увагу до кількох ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший перебіг подій.

Динаміка війни: наступ і оборона

Військові дії характеризуються чергуванням наступальних та оборонних фаз. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали зміну ініціативи між сторонами. Перші шість місяців війни Росія вела наступальні дії, згодом Україна перейшла в контрнаступ, що тривав близько року. Проте, починаючи з осені минулого року, Росія знову перейшла до наступу, використовуючи значні ресурси. Попри це, досягнення російських військ залишаються обмеженими, що дає підстави вважати, що їхній наступ поступово наближається до точки кульмінації.

На війні оборона дозволяє сторонам накопичувати ресурси та енергію, які потім використовуються для наступу. Цей цикл врешті-решт приводить до кульмінації, коли наступальні можливості вичерпуються. Саме тоді ворожа сторона має можливість розпочати контрнаступ, користуючись виснаженням супротивника.

Україна наразі перебуває в обороні, накопичуючи сили та ресурси для майбутнього контрнаступу. Отримуючи військову допомогу від західних партнерів та провівши нову хвилю мобілізації, Україна створює значну силу, готову до використання у відповідний момент.

Політичні та військові розрахунки

Одним з ключових факторів, що впливатиме на час проведення українського контрнаступу, є ситуація на політичній арені, зокрема результати президентських виборів у США. Якщо Джо Байдена переоберуть, військова підтримка з боку США, ймовірно, продовжиться. Водночас перемога Дональда Трампа може призвести до змін у політиці щодо військової допомоги Україні. Таким чином, українське керівництво повинно враховувати цю невизначеність у своїх стратегічних планах.

Які є ризики

Україні варто обирати між двома підходами: розпочати контрнаступ одразу після кульмінації російського наступу або залишатися в обороні для подальшого накопичення ресурсів. Швидкий контрнаступ може мати політичні переваги, піднімаючи моральний дух та зламуючи наратив про непереможність Росії. Водночас існує ризик, що підготовка бригад може бути незавершеною, а політична ситуація у США може вплинути на поставки озброєнь.

Україні потрібно враховувати обидві стратегії, спираючись на аналіз ситуації на фронті та політичні чинники. Нільсен вважає, що вирішальним фактором у визначенні часу контрнаступу стануть результати американських виборів. До цього часу українські сили ймовірно продовжать оборонні дії, готуючись до можливих локальних контратак, щоб не втрачати можливостей та підтримувати військову активність.

В кінцевому рахунку, стратегія України має бути гнучкою та адаптивною, готовою до змін як на полі бою, так і в міжнародній політиці.

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.