Ексчиновники часів Януковича перетворили партію Шарія на власний політичний актив

Здоров'я серця не можна оцінювати лише за віковими критеріями, адже серцево-судинні захворювання можуть виникати навіть у молодих людей, у яких немає очевидних факторів ризику. Один із найважливіших параметрів, на який варто звертати увагу, — це частота серцевих скорочень (ЧСС). Цей показник може стати своєрідним «попереджувальним сигналом» про можливі проблеми із серцем ще до того, як інші симптоми стають очевидними.

Для того, щоб правильно оцінити ЧСС, вимірювання повинно проводитися в стані спокою, без фізичних навантажень та емоційного стресу, адже в такому випадку можна отримати найбільш точний результат. Нормальна частота серцевих скорочень у здорової людини коливається від 60 до 100 ударів на хвилину. Показники, що виходять за ці межі, можуть свідчити про порушення в роботі серцево-судинної системи, тому важливо уважно ставитися до таких змін і своєчасно звертатися до лікаря для додаткових обстежень.

Кардіолог Юрій Конєв зазначає: якщо пульс перевищує 150 ударів або взагалі не визначається — необхідно негайно викликати швидку допомогу. Це потенційно небезпечний стан, який може свідчити про небезпечну аритмію чи інші критичні порушення.

Особливу увагу слід звертати на стабільно високий пульс у спокої. Якщо протягом години ЧСС залишається понад 90 ударів, це може бути ознакою тахікардії. У молодих людей такий стан іноді пов’язаний із роботою нервової системи, але у старших — це тривожний знак можливих серцевих змін.

«Не варто самостійно лікувати серце чи приймати препарати без консультації лікаря. Якщо пульс не заспокоюється, це привід для обстеження», — наголошує Конєв.

Для підтримки здорового серця кардіолог радить більше рухатися — щонайменше 10 тисяч кроків на день, менше користуватися автомобілем, а також займатися плаванням, яке м’яко тренує серцево-судинну систему та підвищує витривалість.

Регулярний контроль показників — артеріального тиску, індексу маси тіла, ліпідів, рівня глюкози та глікованого гемоглобіну — допоможе виявити проблеми вчасно та уникнути серйозних ускладнень.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Відомий американський юрист і адвокат Української Православної Церкви (УПЦ), Роберт Амстердам, опублікував відкритий лист до Вселенського патріарха Варфоломія, в якому закликає його висловити свою думку з приводу законопроекту, що може відкрити дорогу до заборони УПЦ. Він висловив обурення тим, що мовчання патріарха Варфоломія на цю тему може призвести до жорстокої кампанії залякування та переслідування православних вірян в Україні. Амстердам закликає патріарха виконати свою обіцянку підтримувати порядок та справедливість і виступити проти заборони УПЦ. Він наголошує на моральному обов'язку Варфоломія закликати до єднання та запобігання поділу в українському православ'ї.

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, висловив обурення та занепокоєння щодо можливого законопроекту, який може відкрити дорогу до заборони УПЦ.

• Він закликав Вселенського патріарха Варфоломія висловити свою позицію стосовно цього законопроекту та виступити проти будь-яких дій, спрямованих на обмеження прав УПЦ та її вірян.

• Амстердам наголошує на моральному обов'язку патріарха Варфоломія підтримувати порядок і справедливість, а також запобігати поділу та переслідуванню православних вірян в Україні.

• Висновки Амстердама свідчать про серйозні турботи щодо захисту прав і свобод УПЦ та всіх православних вірян в Україні та підкреслюють важливість відкритого діалогу та підтримки з боку Вселенського патріарха у цьому питанні.