Російські атаки на Запорізьку область: поранено дитину, загинув чоловік

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його словами, навіть за майже три роки війни університетські програми медичних закладів не були змінені, і молоді медики не отримують необхідної підготовки до трансфузії (переливання крові), що є поширеною практикою в арміях країн НАТО.

“У нашій армії, на жаль, це поки що далеко від очевидності,” — зазначив лікар, підкреслюючи, що заняття з переливання крові не є масовим явищем навіть на стабілізаційних пунктах, де є лікарі та медичне обладнання.

“Це трапляється не часто, але моя бригада та кілька інших все ж займаються цим,” — додав він.

Зберігання та переливання крові є дуже витратною процедурою, і “Світанок” не може стверджувати, що армія повністю забезпечена необхідними ресурсами. Він також підкреслив, що основною причиною смертності на полі бою є масивні кровотечі, і навіть коли пораненого вдається врятувати на полі бою, наступні ускладнення через відсутність належного переливання крові часто призводять до фатальних наслідків.

Окрім цього, лікар згадав про важливість співпраці між бригадами та Центрами переливання крові, яка є, але в екстрених ситуаціях, коли потрібно перелити багато крові одночасно, часу на транспортування її з банку крові може не вистачити.

“Ми маємо компоненти крові, але інколи потребуємо саме цільної крові, оскільки зберігати тромбоцити в польових умовах є дуже складно,” — пояснив лікар.

Він також наголосив на необхідності глибших змін в освітніх програмах медичних університетів, щоб лікарі були готові до переливання крові та інших складних процедур, важливих для збереження життів на полі бою.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

“Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.