Російські атаки на Запорізьку область: поранено дитину, загинув чоловік

Проблема ефективного використання бюджетних ресурсів у державних підприємствах залишається однією з найбільш актуальних українською сферою економіки. Наприклад, зазначені аеропорти "Донецьк", "Миколаїв" і "Запоріжжя" служать яскравим відображенням цієї проблеми, оскільки вони залишаються позаконсервованими на тривалий період часу. У той же час, керівництво цих аеропортів продовжує отримувати заробітну плату, незважаючи на відсутність реальної діяльності і відповідного використання фінансових ресурсів. Ця ситуація свідчить про системні прогалини в управлінні, які потребують негайного врегулювання та впровадження ефективних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів.

Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

73,5 млн грн

“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.

За даними, які надійшли від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб провів аналіз ситуації у війні в Україні та можливих перспектив у разі скорочення фінансової та військової підтримки з боку Заходу. За головним прогнозом, конфлікт триватиме щонайменше до 2027 року, а Збройні Сили України можуть змусити мобілізувати ще мільйон громадян, з можливою частковою демобілізацією наприкінці 2025 року. За думкою наших джерел, Кремль може вирішити призупинити активні дії, перетворивши конфлікт на "заморожену" ситуацію. Це означає, що російські війська можуть залишатися на території України, але постачання західної зброї припиниться, а переговори про вступ до ЄС та НАТО також можуть припинитися.

За новими даними, Україні загрожує перехід до оборонної стратегії, що може відбутися вже у 2024 році. Цю інформацію оприлюднила німецька газета Die Welt. За думкою німецьких журналістів, такий розвиток подій частково спричинений необачними діями канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших західних політиків. Зазначається, що відбувається зростаюча кількість сигналів про можливе заморожування конфлікту на певний час.

Наприклад, лідер парламентської фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх висловив ідею щодо такої можливості, що викликало значну реакцію у громадськості. Один з аргументів на користь замороження полягає в тому, що обидві сторони у конфлікті виступають як раціональні актори. Війна виснажує ресурси обох сторін, і ніхто не має виразної переваги, що ускладнює швидке завершення конфлікту та укладення мирної угоди.

Крім того, в України відчутні проблеми зі складом військових, а також дефіцит боєприпасів і зброї. За прогнозами військових експертів, ситуація може стати дуже критичною до вересня, особливо з урахуванням мобілізації Росії. Це може призвести до серйозних територіальних втрат для України. У цій ситуації важливою стає допомога з боку Заходу. Проте, з огляду на певні обставини, така допомога може бути значно обмежена. Це створює ризик на користь Москви вже у цьому році, якщо ситуація не зміниться.

У висновках до згаданої статті можна виділити декілька ключових пунктів:

• Прогнозований термін тривалості війни в Україні до 2027 року вказує на продовження конфлікту щонайменше ще кілька років.

• Можлива мобілізація ще мільйона громадян України свідчить про необхідність збереження високого рівня готовності та підтримки Збройних Сил країни.

• Зазначення про можливе замороження конфлікту може вказувати на зміну характеру бойових дій та перехід до нової фази у відносинах між сторонами конфлікту.

• Проблеми зі складом військових та дефіцит боєприпасів та зброї в Україні вимагають термінових заходів для їх вирішення.

• Важливість підтримки та допомоги з боку міжнародного співтовариства, зокрема Заходу, в умовах надзвичайної складності ситуації в Україні.

Отже, українська влада та громадяни повинні бути готові до тривалої та складної ситуації, а міжнародні партнери мають продовжувати підтримувати Україну у зусиллях щодо врегулювання конфлікту та збереження територіальної цілісності країни.