Російські окупанти активізують наступ на сході та півдні України: нові спроби прориву

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

Щороку наприкінці зими або на самому порозі весни в Україні настає Масляний тиждень — одне з найколоритніших і найулюбленіших народних свят. Для наших предків цей період був особливим часом радості, гучних забав, гостин і символічного прощання з холодною порою року. Саме під час Масляної люди прагнули наповнити дні сміхом, музикою та спільними застіллями, вірячи, що так можна швидше наблизити тепло й добробут.

В українській традиції Масляний тиждень мав не лише розважальний, а й глибокий символічний зміст. Кожен день мав своє значення: від гостин і відвідин родичів до загальних гулянь та примирення. Особливу увагу приділяли сімейним стосункам, адже вважалося, що сварки, не залагоджені під час Масляної, можуть тягнутися весь рік. Саме тому люди намагалися просити вибачення, миритися та підтримувати добрі взаємини.

У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.