Російські окупанти зобов’язали школи на окупованих територіях передавати дані про батьківські комітети

За даними The Wall Street Journal, російські війська активно проводять операції з руйнування міста Харкова з метою змусити мирних мешканців залишити свої домівки. Нещадні ракетні та бомбові атаки спрямовуються на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури міста, призводячи до зруйнування та знеструмлення значної частини території. Цей жорстокий акт агресії призводить до надзвичайної напруги серед місцевого населення, яке стикається з небезпекою і втратами. Уряд має негайно прийняти ефективні заходи для захисту цивільного населення та відновлення пошкоджених інфраструктурних об'єктів, щоб забезпечити безпеку та благополуччя громади.

“Путін все ще прагне Харкова”, – відзначив Олег Синєгубов, голова Харківської військової адміністрації.

Росія розгорнула лише частину необхідних сил для можливого штурму, що, за оцінками, може забрати до півмільйона військових.

Олександр Литвиненко, секретар Ради національної безпеки і оборони України, застерігає, що Росія може дотримуватися стратегії, схожої на ту, що використовувалася у 2016 році в Алеппо (Сирія), коли російські сили зруйнували електро- та водопостачання, лікарні та школи, витіснивши третину населення.

За останній тиждень ракети та бомби вдарили по друкарні і гіпермаркету, призводячи до загибелі понад 25 осіб.

Міська влада заохочує жителів дотримуватися попереджень про повітряну тривогу та уникати громадських місць, хоча евакуація наразі не вважається необхідною.

Уважність до нового закону про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, стає не лише обов'язковою, а й невід'ємною частиною ділової активності підприємств. Цей закон визначає низку обов'язків для бізнес-структур, включаючи не лише ведення військового обліку, а й надання співробітникам повісток про призов до військової служби. Закон також закріплює поняття "оповіщення", що передбачає не лише ведення військового обліку, а й активне забезпечення співробітників повістками. Підприємства мають негайно реагувати на вимоги територіальних військових комісаріатів, сповіщаючи своїх працівників про виклик і гарантуючи їхню своєчасну реакцію. Також, обов'язково подавати до ТЦК щорічно списки

У висновку важливо підкреслити, що новий закон про мобілізацію встановлює значні обов'язки для підприємств у забезпеченні війсь

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після місяців дислокації вздовж кордону солдатів відправили в РФ, готувалися перетнути кордон з КПП “Колотилівка”.

Територія була укріплена “зубами дракона” і сильно замінована. ЗСУ майже відразу потрапили під сильну атаку артилерії, безпілотників і авіаударів.

За словами бійців, ЗСУ просунулися приблизно на 10 км, захопивши покинуті позиції росіян, але бої залишалися напруженими. “Нас обстрілювали з усього”.

Військовий “Хакер” заявив, що багато бійців дістали контузії або важкі поранення, а інших було вбито. “Уся наша група була поранена в день нашого прибуття”.

“Жахливі бої різко контрастували з майже святковим настроєм українських чиновників: командувач армії генерал-полковник Олександр Сирський оголосив у четвер про призначення військового коменданта Курської області “для підтримання правопорядку та забезпечення основних потреб населення”.

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.