Російські сили підтягують резерви на фронті біля Авдіївського

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.