Російські війська просунулися на кількох напрямках у Донецькій та Харківській областях

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.

Ситуація у Дніпрі продовжує загострюватися через скандальний випадок, пов’язаний з народним депутатом Олегом Тищенком. Правоохоронні органи висунули йому підозру в зв'язку з незаконним позбавленням волі колишнього військовослужбовця Збройних Сил України.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві та засобах масової інформації. За попередніми даними, депутат, використовуючи своє службове становище, незаконно затримав колишнього військовослужбовця, що стало підставою для розслідування з боку правоохоронців.

Громадськість активно обговорює цей інцидент, висловлюючи своє обурення та недовіру до представників влади. Багато хто вважає, що подібні дії є неприпустимими для осіб, які займають високі державні посади. Також звучать заклики до ретельного та неупередженого розслідування, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

На даний момент офіційні особи утримуються від коментарів щодо подробиць справи, посилаючись на таємницю слідства. Водночас деякі правозахисники та активісти наголошують на необхідності забезпечення прозорості процесу, аби уникнути маніпуляцій та неправомірного тиску на учасників розслідування.

Цей випадок став ще одним випробуванням для української правової системи та суспільства в цілому, підкресливши важливість дотримання законності та прав людини. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе правосуддя діяти об'єктивно та незалежно в цій резонансній справі.

20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

Під час обшуків у Тищенка знайшли чимало готівки у доларах та євро (див. фото)

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Того ж дня у мережу потрапило відео, де видно бійку між охоронцями нардепа і цивільною особою – ним виявився колишній військовий підрозділу Kraken

Партія “Слуга народу” розглядає можливість складання мандату нардепом Тищенком після скандалу у Дніпрі.