Російський агент хотів підірвати нацгвардійця у Києві, заманивши на побачення

Міністр оборони і віцепрем’єр-міністр Польщі, Владислав Косиняк-Каміш, висловив готовність Варшави до надання допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку додому. Ця ініціатива відкриває нові можливості для співпраці між Польщею та Україною в усуненні проблеми з обмеженням виїзду за кордон чоловіків, які досягли військового віку в Україні. Якщо Київ звернеться до Варшави за підтримкою, поляки готові на будь-які заходи, щоб допомогти у пошуку та поверненні тих, хто може стати об’єктом обмежень щодо перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів.

У реакції на ці новини жителі Польщі висловлюють своє обурення відносно ситуації з молодими українськими чоловіками, яких часто бачать в готелях та кафе. Вони відзначають великі зусилля, які необхідно прикласти, щоб допомогти Україні в цій ситуації.

У той же час, українські біженці активно купують квитки за напрямками до країн Південно-Східної Азії, таких як Індонезія, Індія, Таїланд, Лаос, В’єтнам та Камбоджа. Спалах ажіотажу на авіаквитки зафіксований сервісом Booking 23 квітня, коли квитки були повністю викуплені українцями чоловіками. Правозахисниця Макарена Саєс вважає, що це свідчить про спробу втекти в країни з низьким рівнем вартості життя з метою відсидіти деякий час, доки не завершиться війна.

У висновку можна сказати, що готовність Польщі надати допомогу Україні у поверненні чоловіків призовного віку є важливим кроком у зміцненні співпраці між двома країнами. Ця ініціатива відкриває нові перспективи для спільних зусиль у вирішенні складностей, пов'язаних з обмеженням виїзду для цієї категорії громадян України.

Обурення жителів Польщі відносно ситуації з українськими чоловіками та активний попит українських біженців на квитки до країн Південно-Східної Азії свідчать про необхідність подальшого діалогу та співпраці для ефективного вирішення гуманітарних викликів, що виникають у зв'язку з конфліктом в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.