Російський дрон ударив по мирних мешканцях на Миколаївщин

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На думку Гетьмана, розширювати територію, зайняту ЗСУ в Курській області, не має стратегічного сенсу, оскільки Україна не планує анексувати ці землі. Однак утримання цієї території дозволяє Україні стримувати значну кількість російських військових, зокрема й найманців із Північної Кореї.

«Якщо росіяни зосередять великі сили, українські війська можуть відійти. Але це не поразка, а тактичний маневр, який дозволить зберегти ресурси та перекинути сили на інші напрямки», – пояснив Гетьман.

Операція на Курщині змушує РФ тримати значні сили на цій території, що знижує їхню активність на ключових ділянках фронту в Україні.

Гетьман зауважив, що перекидання українських військових з Курської області могло б призвести до аналогічного кроку з боку Росії. Це створило б загрозу на більш критичних ділянках фронту, таких як Курахівський напрямок, де Україні довелося б використовувати значно більше сил для стримування ворога.

Росія посилює свої сили в Курській області завдяки співпраці з Північною Кореєю. Крім військових із КНДР, Пхеньян передав РФ ракетні та артилерійські системи, які вже використовуються в регіоні.

Українська операція в Курській області може мати значний вплив на майбутні переговори. Як пишуть ЗМІ, Кремль прагне повернути контроль над цією територією до можливих переговорів, які можуть розпочатися після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.