Російський дрон ударив по мирних мешканцях на Миколаївщин

Українського морпіха Юрія М., уродженця Івано-Франківської області, засудили на п'ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро та закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок став причиною обурення та розгорнув дискусію про правопорядок та військову дисципліну в умовах військового конфлікту на сході України. Юрій служив за мобілізацією як стрілець-оператор однієї з бригад морської піхоти.

У листопаді 2023 року командир роти видав бойовий наказ на форсування Дніпра в Херсонській області та зайняття позицій у Кринках. Юрій відмовився виконувати цей наказ, вказавши на свої медичні проблеми та сімейні обставини. Його затримали за непокору, і під час судового процесу він не визнав своєї провини.

На суді він розповів про свої спроби звернутися до медичної комісії через контузію, отриману від попередніх бойових дій, а також про своє сімейне становище, де на нього покладено відповідальність за дитину з інвалідністю та літню бабусю. Однак суд визнав його винним, наголосивши на обов'язку виконання наказів у воєнний час.

Відмова Юрія викликала негативний вплив на психологічний клімат у підрозділі, що також було враховано при вирішенні судового питання. Таким чином, Юрія засудили до позбавлення волі на п'ять років, вважаючи його винним у порушенні військової дисципліни.

• Вирок, який було винесено у справі українського морпіха Юрія М., свідчить про важливість дотримання військової дисципліни та виконання наказів у воєнний час.

• Прийняття рішення суду також врахувало обставини особистого характеру Юрія, зокрема його медичні проблеми та сімейні зобов'язання.

• Незважаючи на виклики, з якими зіткнувся Юрій, суд дійшов висновку, що відмова виконувати накази умовна та може мати негативні наслідки для підрозділу та загального військового дисципліну.

• Цей випадок підкреслює важливість забезпечення адекватної медичної допомоги військовослужбовцям та ретельного врахування їх сімейних обставин у воєнний час.

• Події, що сталися з Юрієм М., також підкреслюють необхідність системного підходу до забезпечення психологічного благополуччя військовослужбовців у військовому середовищі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами адвокатів Євгена Камишева та Руслана Мельніка, студенти призовного віку, які навчаються на денній або дуальній формі, здобуваючи першу вищу освіту, користуються відстрочкою. Не підлягають призову також асистенти-стажисти, аспіранти і докторанти. Незалежно від форми навчання (бюджет чи контракт), право на відстрочку залишається за студентами, але для її підтвердження необхідно подати до територіального центру комплектування (ТЦК) довідку з деканату навчального закладу.

Винятком є наукові та науково-педагогічні працівники, які мають науковий ступінь. Педагоги професійно-технічних училищ отримують відстрочку тільки при наявності основного місця роботи на 0,75 ставки.

Коли студенти можуть бути призвані?

Існують ситуації, коли студенти можуть бути позбавлені права на відстрочку. Це стосується тих, хто:

Під час канікул студенти можуть зберігати відстрочку, якщо переходять з одного курсу на інший. Однак, якщо особа вступає на вищий рівень освіти, під час перерви між семестрами вона не вважається студентом і може бути призвана.

Студенти старші за 30 років

У 2023 році був зареєстрований законопроєкт, що передбачає позбавлення відстрочки для чоловіків старше 30 років, які навчаються. Однак на момент 2024 року цей закон ще не ухвалено, тому чоловіки, які здобувають безперервну першу вищу освіту, як і раніше, не підлягають призову.

Таким чином, у 2024 році мобілізація студентів в Україні буде проводитися з урахуванням нових правил, які варто знати, щоб уникнути непередбачених ситуацій.