Неділя, 7 Червня, 2026

Російський удар по ядерному сховищу: Зеленський засудив агресію РФ

Важливі новини

Нерозірвані корупційні ланцюги в податковій службі Харківщини: системна бездіяльність та відсутність реальних змін

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Маша Єфросиніна: Як вона майже потрапила до культового кліпу “Океану Ельзи”

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

Кадрові зміни в СБУ: головою стане Олександр Поклад. Джерела

За інформацією джерел видання 360ua.news, Головою Служби безпеки України стане Олександр Поклад. Водночас Василь Малюк піде на посаду голови Служби зовнішньої розвідки. За оцінками джерела, ймовірність даного сценарію складає 90%. Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України. Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада […]

Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому виконуючому обов’язки керівника одного з департаментів Міністерства оборони України, що відповідав за закупівлі та ресурсне забезпечення. За даними слідства, влітку 2023 року посадовець допустив грубі порушення під час закупівель паливно-мастильних матеріалів для потреб війська. Зокрема, до вартості контрактів було неправомірно включено податок на додану вартість. У межах 19 державних […]

Президент України Володимир Зеленський висловив різку критику на адресу Росії у зв'язку з ударом по ядерному об'єкту, що розташований неподалік Чорнобильської АЕС. Він охарактеризував дії агресора як свідомий терор проти критично важливих об'єктів, що ставить під загрозу міжнародну безпеку. Атака безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), що сталася в ніч на 7 червня на Київщині, на думку глави держави, є цілеспрямованою і свідчить про системний підхід до терору з боку Росії.

За словами Зеленського, російські військові завдали удару навмисно, усвідомлюючи, що об'єкт є стратегічним для ядерної безпеки України та Європи в цілому. Президент підкреслив, що це не випадковість, а свідома атака на інфраструктуру, пов'язану з ядерними матеріалами. Він зауважив, що такі дії підкреслюють безвідповідальність Росії, яка не зважає на наслідки для екології і цивільного населення.

Після влучання безпілотника на території сховища сталася пожежа, але українським рятувальникам вдалося оперативно її ліквідувати. Площа загоряння складала приблизно 40 квадратних метрів, і ситуація наразі знаходиться під контролем — радіаційний фон залишається в межах норми, і загрози для населення немає. Проте сам факт атаки на ядерну інфраструктуру, за словами президента, є тривожним сигналом, який вимагає рішучого реагування міжнародної спільноти.

Зеленський назвав дії Росії "перевищенням захмарної наглості", зазначивши, що подібні атаки виходять за межі звичного розуміння воєнних злочинів. Він також повідомив, що Україна активно передає інформацію міжнародним партнерам про характер російських атак, щоб ті мали повне уявлення про їхні наслідки.

Для документування наслідків атаки залучені Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та інші відповідні служби. Українська сторона фіксує всі випадки агресії проти критичної інфраструктури, щоб передати матеріали міжнародним організаціям. Президент наголосив на необхідності більш рішучих дій з боку світової спільноти, зокрема в контексті посилення тиску на Росію.

Крім того, у ту ж ніч Росія завдала масованих ударів по цивільній інфраструктурі в щонайменше 13 областях України. За словами Зеленського, така географія атак свідчить про системний характер агресії, спрямованої на виснаження України та залякування її населення. Він навів статистику за тиждень, зазначивши, що Росія застосувала 88 ракет, понад 3250 дронів і близько 1800 керованих бомб, що свідчить про високу інтенсивність бойових дій.

Президент підкреслив, що такі масштаби застосування зброї свідчать про свідоме продовження ескалації конфлікту та ігнорування норм міжнародного права, що вимагає консолідованої відповіді з боку міжнародних партнерів України.

Нагадаємо, що внаслідок удару безпілотника по ЦСВЯП, розташованому в зоні відчуження, частково була зруйнована будівля приймання контейнерів, і виникла пожежа, яку пізніше ліквідували. На момент атаки постраждалих серед персоналу не було. Генеральний штаб ЗСУ уточнив, що удар було завдано поблизу села Буряківка, приблизно за 15 км від Чорнобильської АЕС, і на місці події були знайдені залишки безпілотника типу Shahed.

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є важливим елементом української енергетичної системи, яке забезпечує безпечне зберігання відпрацьованого пального з АЕС та формує повний цикл поводження з ядерними матеріалами в Україні. Попри пошкодження, радіаційна ситуація залишається стабільною, і відповідні служби продовжують моніторинг технічного стану сховища.

Останні новини