Росія концентрує сили для посилення наступу на Покровськ – ISW

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляють українські військові та воєнкори.

Так, лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс» пише, що в Новому Комарі на північ від Великої Новосілки точиться бій, на південь від нього – у районі Благодатного – росіяни «мають просування».

«Вся біда в тому, що ворог найближчим часом може взяти повністю під контроль фланги навколо міста, а потім усе за стандартом, як ми бачили до цього, не дуже втішна перспектива», – прокоментував він.

Аналогічну інформацію повідомляє і військкор Мірошников.

«Якось дуже швидко по Великій Новосілці все відбувається… Не те щоб це було несподівано. Але ворог дуже швидко прориває ключові точки на флангах. Брак людей, снарядів і дронів дуже позначається, на жаль», – написав він.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Одна з основних версій смерті Шевчика – самогубство. За попередніми даними, він міг застрелитися з мисливської рушниці «Сайга». На момент трагедії у Шевчика залишилися дружина та троє синів.

Поліція проводить розслідування на місці події, проте поки що деталі інциденту залишаються невідомими.

Дмитро Шевчик балотувався на посаду мера Кривого Рогу у 2020 році від партії «Слуга народу». На виборах він зазнав поразки, посівши третє місце, поступившись Костянтину Павлову від ОПЗЖ, який згодом став мером. Шевчик набрав 26% голосів, тоді як Павлов отримав 56,97% підтримки виборців.

Цікаво, що Костянтин Павлов також трагічно загинув, за версією поліції, застрелившись. Його смерть викликала суспільний резонанс, оскільки за два місяці після його смерті було знайдено мертвим його брата, який, за інформацією правоохоронців, отруївся. Через місяць після цього повісився його двоюрідний брат.