Понеділок, 31 Серпня, 2026

Росія має виплатити Україні $14 мільярдів за руйнування Каховської ГЕС

Важливі новини

Трамп відправляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може розпочатися в Ісламабаді

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп направляє своїх спеціальних представників...

Зеленський попередив про загострення ситуації на білоруському напрямку

Президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість з приводу зростаючої...

Конфлікт між колишньою та нинішньою дружиною Володимира Остапчука: суперечка за будинок триває вже майже рік

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.

Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці. У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної […]

Новий керівник “Лісів України”: реформи продовжуються

З 1 липня 2026 року державне підприємство "Ліси України",...

Згідно з оцінками української влади, збитки від знищення Каховської ГЕС складають 14 мільярдів доларів, які має компенсувати Російська Федерація. Ця сума, за словами представників держави, ілюструє масштаби втрат, завданих під час підриву дамби в червні 2023 року, а не витрати на відновлення.

Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, озвучила цю інформацію в інтерв’ю "Європейській правді", зазначивши, що дані були отримані завдяки оцінкам Світового банку та Європейської комісії, які провели детальний аналіз наслідків катастрофи. "Ця сума є компенсацією за завдані збитки, а не планом відновлення", — пояснила вона.

Фінальна сума відшкодування має бути визначена міжнародною комісією, що буде створена на основі відповідної конвенції. Цей документ вже підписали 35 країн, включаючи ЄС, але для його реалізації необхідна ратифікація принаймні 25 держав. Очікується, що цей процес займе близько року, а комісія може почати свою роботу наприкінці 2027 року.

Цікаво, що ця комісія не вказуватиме Україні, на що саме витрачати отримані кошти. Її завданням буде лише визначити розмір компенсації, яку має сплатити Росія. "Держава сама вирішуватиме, як використовувати ці кошти — для відновлення інфраструктури або для інших потреб", — додала Ірина Мудра.

Підрив Каховської ГЕС став однією з найбільших техногенних катастроф в Україні з початку війни. Багато населених пунктів було затоплено, житлова інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень, а екосистеми півдня країни отримали значну шкоду. Крім того, катастрофа спричинила тривалі наслідки, зокрема негативно вплинула на водні ресурси та екологічні умови в регіоні.

Світовий банк оцінює загальні збитки України від російського вторгнення вже в понад 650 мільярдів доларів, а руйнування гідроелектростанції стало одним із найвищих фінансових елементів у цьому контексті.

Тема компенсацій залишається важливим питанням на міжнародному рівні. Україна виступає за створення механізмів, які зможуть забезпечити стягнення коштів з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інститути.

Експерти вважають, що реалізація такого механізму може стати важливим прецедентом у міжнародному праві. Однак процес може бути тривалим і ускладненим через юридичні та політичні обставини.

Зазначена сума в 14 мільярдів доларів є тільки початковим етапом у довгій справі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС, а підсумкові рішення залежатимуть від активності міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

Останні новини