За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами. Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом […]
Офіс Президента України очікує найближчим часом на візит спеціального представника президента США Кіта Келлога до Києва. Його метою стане узгодження параметрів можливого перемир’я у війні з Росією. Як стало відомо від нашого джерела в ОП, глава президентської канцелярії Андрій Єрмак під час переговорів з американським емісаром планує наполягати на досягненні загального перемир’я, а не лише […]
Зростання температури у світі призводить не лише до кліматичних катастроф, а й до менш помітних, але небезпечних наслідків — порушення сну. Особливої уваги заслуговують нічні температури, які дедалі частіше перевищують позначку в 27 °C. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, показало, що нічна спека серйозно впливає на якість сну і провокує розвиток обструктивного апное […]Згідно з оцінками української влади, збитки від знищення Каховської ГЕС складають 14 мільярдів доларів, які має компенсувати Російська Федерація. Ця сума, за словами представників держави, ілюструє масштаби втрат, завданих під час підриву дамби в червні 2023 року, а не витрати на відновлення.
Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, озвучила цю інформацію в інтерв’ю "Європейській правді", зазначивши, що дані були отримані завдяки оцінкам Світового банку та Європейської комісії, які провели детальний аналіз наслідків катастрофи. "Ця сума є компенсацією за завдані збитки, а не планом відновлення", — пояснила вона.
Фінальна сума відшкодування має бути визначена міжнародною комісією, що буде створена на основі відповідної конвенції. Цей документ вже підписали 35 країн, включаючи ЄС, але для його реалізації необхідна ратифікація принаймні 25 держав. Очікується, що цей процес займе близько року, а комісія може почати свою роботу наприкінці 2027 року.
Цікаво, що ця комісія не вказуватиме Україні, на що саме витрачати отримані кошти. Її завданням буде лише визначити розмір компенсації, яку має сплатити Росія. "Держава сама вирішуватиме, як використовувати ці кошти — для відновлення інфраструктури або для інших потреб", — додала Ірина Мудра.
Підрив Каховської ГЕС став однією з найбільших техногенних катастроф в Україні з початку війни. Багато населених пунктів було затоплено, житлова інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень, а екосистеми півдня країни отримали значну шкоду. Крім того, катастрофа спричинила тривалі наслідки, зокрема негативно вплинула на водні ресурси та екологічні умови в регіоні.
Світовий банк оцінює загальні збитки України від російського вторгнення вже в понад 650 мільярдів доларів, а руйнування гідроелектростанції стало одним із найвищих фінансових елементів у цьому контексті.
Тема компенсацій залишається важливим питанням на міжнародному рівні. Україна виступає за створення механізмів, які зможуть забезпечити стягнення коштів з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інститути.
Експерти вважають, що реалізація такого механізму може стати важливим прецедентом у міжнародному праві. Однак процес може бути тривалим і ускладненим через юридичні та політичні обставини.
Зазначена сума в 14 мільярдів доларів є тільки початковим етапом у довгій справі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС, а підсумкові рішення залежатимуть від активності міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.
