П’ятниця, 17 Липня, 2026

Росія має виплатити Україні $14 мільярдів за руйнування Каховської ГЕС

Важливі новини

Степанчук розглянув ситуацію у Раді: втрата конструктивності у діалозі двома фракціями

Останні засідання Верховної Ради стали предметом активної політичної дискусії, викликаної непогодженням та невдоволенням з боку деяких фракцій. Пленарні засідання парламенту, як повідомив спікер Руслан Стефанчук, були скасовані через блокування процесу голосування над важливими законопроєктами. Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" виступили проти деяких ініціатив, зокрема, у сфері оборони та мобілізації, що призвело до затягування розгляду законопроєктів.

Представники фракції "Слуга народу" висловили бажання виїхати на фронт для першорядного ознайомлення з ситуацією на місцях. Це викликало не лише обговорення в парламенті, але й породило ряд питань стосовно організації роботи парламенту та узгодження дій між різними фракціями. Важливо відзначити, що рішення перенести засідання було прийнято з метою вирішення внутрішніх питань та уникнення подальших суперечок.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що відкладення засідань пов'язане з необхідністю участі депутатів у діяльності на передовій та в зоні дислокації військових. Таким чином, виникає потреба у доробку деяких питань та організації роботи Верховної Ради у відповідності з потребами та обставинами, що складаються.

У висновках можна зазначити, що останні засідання Верховної Ради стали об'єктом уваги через відміну їх проведення. Скасування пленарних засідань було зумовлене непогодою з боку деяких фракцій, зокрема "Європейська солідарність" і "Голос", щодо ряду законопроєктів. Ця ситуація виникла через відмову співпрацювати у розгляді законопроєктів та намагання відтермінувати їх розгляд. Наприклад, були конфлікти у питаннях мобілізації, оборонних укріплень та навчальних програм для солдатів.

Фракція "Слуга народу" висловила бажання виїхати на фронт для отримання інформації про ситуацію на місцях. Це також спричинило обговорення у парламенті та вимагало певних змін у роботі. Необхідно відзначити, що перенесення засідань було зумовлене не лише цими обставинами, але й потребою у доробку деяких питань та узгодження дій між фракціями. Такий крок був вжитий з метою запобігання подальших конфліктів та забезпечення ефективної роботи Верховної Ради.

Зміни в оплаті для піхоти: Президент України Володимир Зеленський анонсував реформацію армії

Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи...

Чому вода смакує так добре під час спраги

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.

Донька столичного хірурга Марі Денищук претендує на посаду у військово-лікарській комісії Обухова

Марі Денищук, донька відомого столичного пластичного хірурга Павла Денищука, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію про її кандидатуру оприлюднило видання Absolution, а публічність цього призначення привернула особливу увагу через відомості з електронної декларації Марі, що містять дані про значне рухоме та нерухоме майно, а також високі доходи за минулий рік.

Згідно з декларацією, у власності кандидатки є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. Крім того, її автопарк налічує Mazda CX-5 2020 року, куплену за 778 тисяч гривень, а також інші транспортні засоби, що свідчить про стабільний фінансовий стан. Такі деталі викликали жваве обговорення серед громадськості та експертів щодо прозорості майнового стану кандидатів на державні посади.

Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

Наслідки завершення ПСО для “Укрнафти”: загроза дефіциту газу

Остаточне скасування механізму покладання спеціальних обов'язків (ПСО) для компанії...

Згідно з оцінками української влади, збитки від знищення Каховської ГЕС складають 14 мільярдів доларів, які має компенсувати Російська Федерація. Ця сума, за словами представників держави, ілюструє масштаби втрат, завданих під час підриву дамби в червні 2023 року, а не витрати на відновлення.

Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, озвучила цю інформацію в інтерв’ю "Європейській правді", зазначивши, що дані були отримані завдяки оцінкам Світового банку та Європейської комісії, які провели детальний аналіз наслідків катастрофи. "Ця сума є компенсацією за завдані збитки, а не планом відновлення", — пояснила вона.

Фінальна сума відшкодування має бути визначена міжнародною комісією, що буде створена на основі відповідної конвенції. Цей документ вже підписали 35 країн, включаючи ЄС, але для його реалізації необхідна ратифікація принаймні 25 держав. Очікується, що цей процес займе близько року, а комісія може почати свою роботу наприкінці 2027 року.

Цікаво, що ця комісія не вказуватиме Україні, на що саме витрачати отримані кошти. Її завданням буде лише визначити розмір компенсації, яку має сплатити Росія. "Держава сама вирішуватиме, як використовувати ці кошти — для відновлення інфраструктури або для інших потреб", — додала Ірина Мудра.

Підрив Каховської ГЕС став однією з найбільших техногенних катастроф в Україні з початку війни. Багато населених пунктів було затоплено, житлова інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень, а екосистеми півдня країни отримали значну шкоду. Крім того, катастрофа спричинила тривалі наслідки, зокрема негативно вплинула на водні ресурси та екологічні умови в регіоні.

Світовий банк оцінює загальні збитки України від російського вторгнення вже в понад 650 мільярдів доларів, а руйнування гідроелектростанції стало одним із найвищих фінансових елементів у цьому контексті.

Тема компенсацій залишається важливим питанням на міжнародному рівні. Україна виступає за створення механізмів, які зможуть забезпечити стягнення коштів з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інститути.

Експерти вважають, що реалізація такого механізму може стати важливим прецедентом у міжнародному праві. Однак процес може бути тривалим і ускладненим через юридичні та політичні обставини.

Зазначена сума в 14 мільярдів доларів є тільки початковим етапом у довгій справі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС, а підсумкові рішення залежатимуть від активності міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

Останні новини