Росія озвучила ультиматум Україні: нейтралітет, мовні права і капітуляція по Криму

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє Financial Times.

Сьогодні СБУ перебуває у постійній конкуренції з Головним управлінням розвідки Міноборони. Колись СБУ була здебільшого зосереджена на внутрішніх справах, але після вторгнення Росії в Україну в 2014 році вона почала активно діяти на окупованій території та всередині Росії. В 2022 році ця тенденція посилилася.

Серед головних здобутків СБУ у війні проти Росії FT згадує підрив Кримського мосту у 2022 році та нейтралізацію російського Чорноморського флоту морськими дронами цієї спецслужби. Але СБУ також виконує і операції з ліквідації ворогів України.

У коментарі FT співробітник української розвідки зазначив, що саме СБУ ліквідувала кількох сепаратистських лідерів в окупованих частинах Донецької і Луганської областей у період з 2014 по 2021 рік. Але українські агенти діють також і в Росії, влаштовуючи диверсії та навіть вбивства.

“ФСБ дуже добре розслідує те, що вже сталося, але не дуже добре збирає розвіддані про те, що буде. Це інший набір навичок. Для цього агентство має бути дуже хорошим агентством зі збору інформації, тобто має існувати довіра, хороший обмін інформацією — чого ви не бачите серед російських агентств”, – сказав старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Андрій Солдатов.

Частково ефективність СБУ пояснюється її величезним розміром, за іронією долі результатом її радянської спадщини. Маючи понад 30 000 співробітників і ще більше позаштатних оперативників, СБУ майже така ж велика, як і ФБР з його 35 000 агентами. Це більш ніж у сім разів більше, ніж служба внутрішньої безпеки Великобританії MI5, і більш ніж у чотири рази більше, ніж ізраїльський Моссад.

“[СБУ] має величезну силу — дехто б сказав, що занадто велику”, — сказав FT один західний дипломат.

Дипломат сказав, що протягом багатьох років агентство критикували за відсутність серйозних реформ, до яких закликали партнери України – США, ЄС та інші члени G7. Але під час війни з Росією ці західні країни відклали в бік свої скарги та зміцнили зв’язки та обмін розвідданими. Особливо тісні зв’язки СБУ налагодила з ЦРУ, яке інвестувало мільйони доларів у програми навчання українських агентів.

Практично щомісяця у заголовки новин потрапляють гучні вбивства високопоставлених російських військових чи колаборантів, які виконують агенти СБУ або ГУР. Юрій Котєнок, російський військовий репортер, писав, що українські спецслужби “почуваються повністю безкарними щодо Росії”.

“Те, що ворог майже відверто цим вихваляється, досить симптоматично”, – додав він.

Вранці 17 грудня в Москві був ліквідований начальник Військ радіаційної, хімічної та біологічної безпеки ЗС РФ Ігор Кирилов. Раніше СБУ називала його відповідальним за воєнні злочини росіян, пов’язані із застосуванням на фронті хімічної зброї. Кирилов загинув, виходячи з під’їзду власного будинку, поруч із яким була закладена вибухівка.

Кількома днями раніше у підмосковному місті Котельники був ліквідований керівник відділу програмного забезпечення конструкторського бюро “Марс” Михайло Шатський. Він займався модернізацією російських крилатих ракет X-59 до рівня X-69. Його ліквідацію приписують агентам ГУР.

Народні депутати від фракції «Слуга народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах, що стосуються отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді України. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн. Це рішення стало результатом тривалого розслідування, яке викликало широкий резонанс в українському суспільстві.

За даними журналістів, для внесення застави за Ольгу Савченко її адвокат Ігор Фомін сплатив 16,6 млн грн. Зазначається, що частину цих коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Такі заяви викликали додаткові питання щодо прозорості фінансових операцій та джерел коштів, оскільки сума застави є значною і вимагає ретельної перевірки.

Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.