Росія розширює виробництво дронів з дальністю до 2500 км

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У публікації вказано не повне ім’я журналіста – Віктор М. ЗМІ припускають, що йдеться про Віктора Медведя, який з 2019 року працює шеф-редактором телеканалу «Прямий». Сам він цього не підтверджував.

У рішенні суду сказано, що журналіст через невстановлену особу оформив собі підроблені документи – посвідчення військовозобов’язаного та довідку військово-лікарської комісії про те, що він має вірусний гепатит у важкій формі.

Вранці 19 лютого 2024 року за цими документами він спробував виїхати до Польщі, але прикордонники вбачали в них порушення.

У суді шеф-редактор визнав свою провину та заплатив штраф 68 тис. гривень.

Власником телеканалу “Прямий” є екс-президент Петро Порошенко.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Проект закону пропонує внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», встановивши граничний вік для військовослужбовців:

Водночас громадянам, які бажають продовжувати службу після досягнення граничного віку, дозволяється залишитися в строю.

Законодавці аргументують свою ініціативу низкою причин:

Питання скорочення мобілізаційного віку викликало значний суспільний резонанс. На офіційному сайті Президента зареєстровано кілька петицій із вимогою знизити граничний вік мобілізації. Одна з таких петицій за два місяці набрала понад 25 тисяч підписів, що свідчить про високий рівень підтримки ініціативи.

Попри очевидну логіку пропозиції, експерти вказують на важливість продуманого підходу до питання.

Зменшення граничного віку мобілізації може стати першим кроком до більш гнучкої моделі комплектування ЗСУ. Водночас держава має посилити роботу з навчання молодших вікових категорій та створити умови для повернення військових до цивільного життя.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.