Росія розширює виробництво дронів з дальністю до 2500 км

Іноземні ЗМІ повідомили про передачу Іраном Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar. Журналіст Денис Попович розглядає можливі загрози, що несе ця зброя, і закликає до уважного аналізу ситуації. Новина про передачу 400 іранських балістичних ракет РФ є найбільш тривожною інформацією останніх місяців. Для належного розуміння ситуації необхідно враховувати, що для збиття цієї кількості ракет потрібно багато зенітних ракет. Навіть якщо у наявності є велика кількість зенітних ракет МІМ 104 для ЗРК Patriot, існує проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar, що ускладнює їх перехоплення. Це може призвести до серйозних проблем, навіть для ППО Києва. Точність іранських ракет також може бути високою, що поглиблює загрозу. У таких обставинах ситуація стає надзвичайно напруженою.

• Передача Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar від Ірану є тривожним сигналом і створює серйозні загрози для безпеки регіону.

• Навіть за наявності достатньої кількості зенітних ракет для перехоплення, проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar ускладнює ефективність систем протиповітряної оборони.

• Точність іранських ракет може бути високою, що збільшує загрозу для об'єктів на землі та систем ППО.

• Ситуація вимагає уважного аналізу та дієвих заходів для забезпечення безпеки регіону та захисту населення від можливих загроз.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.