Росія влаштувала масовану атаку на Україну, використавши близько 150 дронів

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об'єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Командир 57-ї мотострілецької бригади Збройних Сил України, полковник Олександр Бакулін, у своїй останній бесіді з представниками ABC News вразив глибоким порівнянням сучасного стану України з історичним витоком Фінляндії. Відзначивши, що обидві країни стикалися з територіальними втратами під час воєнно-політичних конфліктів, полковник Бакулін підкреслив важливість збереження національної незалежності та територіальної цілісності.

Згадуючи історичний контекст Фінляндії, де після війни з СРСР частина території була втрачена, проте країна зуміла зберегти свою незалежність, полковник висловив сподівання, що Україна також зможе пройти цей випробувальний шлях і зберегти свою незалежність та територіальну цілісність. За словами полковника Бакуліна, важливо враховувати історичний досвід і вдосконалювати стратегічні підходи до забезпечення безпеки та стабільності країни, щоб запобігти подібним втратам у майбутньому.

У своєму виступі він також наголосив на необхідності посилення обороноздатності України, як важливого аспекту забезпечення національної безпеки в умовах сучасних геополітичних викликів. Водночас, полковник Бакулін висловив впевненість у тому, що за рахунок злагоджених зусиль українського народу та підтримки міжнародних партнерів Україна зможе пройти через випробування та зберегти свою незалежність, як це вдалося Фінляндії у минулому.

«Маленька Фінляндія колись воювала проти великого СРСР. Так, вона втратила деякі території. Але вона все ще існує як країна, і Росія навіть не дивиться в цьому напрямку. Ми перебуваємо в аналогічному становищі, але я сподіваюся, що ми не втратимо свою землю”, – заявив він ABC News.

Видання наводить слова полковника про те, що «в кінцевому підсумку ця війна закінчиться угодою». «І він, схоже, навіть погодився з тим, що для цього, можливо, доведеться відмовитися від території, посилаючись на досвід сусідньої Фінляндії», – робить висновок американський телеканал.

При цьому Бакулін заявив, «що ми вже виграли цю війну. Питання в тому, в який момент це закінчиться і на якому етапі».