Росія завдала удару по Екомаркету в Костянтинівці

Українські чоловіки, зазначає New York Times, вибирають ризикований шлях нелегального перетинання кордону, щоб уникнути війни. Вони обирають "ризикнути скупатися" і навіть ризикують потонути, перепливаючи річки на заході України, ніж брати участь у війні. Для багатьох українських солдатів призов до армії є еквівалентом квитка на фронт без можливості повернутися. Згідно з даними румунської влади, після російського вторгнення понад 6000 чоловіків перепливли річку Тису, але не всім це вдалося. На берегах виявлено 22 тіла, але ймовірно, що загинуло ще більше осіб, що спричинило прізвисько "річка смерті".

Ця ситуація змінила характер контрабанди в Карпатах, де раніше переважали підроблені цигарки. Тепер контрабандисти спеціалізуються на переправленні людей. За даними Лесі Федорової, прес-секретаря Мукачівського прикордонного загону, лише минулого року було розгорнуто 56 таких угруповань. Вартість перетину кордону зросла до 10 000 доларів з людини, порівняно з двома тисячами доларів до початку війни. Контрабандисти вживають різних заходів для вивезення людей за кордон, включаючи найм гідів із числа місцевих ромів. Для боротьби з цим явищем прикордонники встановили додаткові інфрачервоні камери і датчики, а також збільшили кількість блокпостів на дорогах, що ведуть до кордону.

Українські чоловіки, обираючи нелегальний перетин кордону, свідомо ризикують життям, намагаючись уникнути участі в війні. Це свідчить про глибокий ступінь відчуття загрози та відчаю, які переживають мешканці прикордонних областей. Рівень нелегальної міграції значно зріс у зв'язку з воєнним конфліктом, що відображається на зміні характеру контрабанди та діяльності прикордонних служб. Зусилля з боротьби з цим явищем мають бути підсиленими, адже вони стосуються безпеки та життя людей.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.