Вівторок, 1 Вересня, 2026

Росія змінює експорт газу з Європи на Азію, але виникають ризики

Важливі новини

Прогноз погоди на останню вересневу суботу: теплий і сухий день по всій Україні

Остання субота вересня в Україні обіцяє бути теплою і без опадів. 27 вересня по всій країні збережеться суха погода з невеликою хмарністю, що дозволить насолодитися ясним небом та комфортними температурами. Особливо сприятливими умови будуть на заході України, де очікується сонячна погода без дощів.

У західних регіонах температура вдень коливатиметься в межах +13°...+16°, що створює сприятливі умови для прогулянок на свіжому повітрі. На Закарпатті температура може піднятися до +18°, що робить цей регіон найбільш теплим у країні. Середня температура в інших областях також залишатиметься на комфортному рівні, дозволяючи уникнути спеки і холодних поривів вітру.

У північних областях також очікується суха погода з невеликою хмарністю. Стовпчики термометрів покажуть +13°…+17°.

На сході ситуація буде схожою — без дощів, із температурою в межах +13°…+17°.

У центрі країни день обійдеться без опадів, а температура не відрізнятиметься від інших регіонів: +13°…+17°.

Найтепліше традиційно буде на півдні України. Тут прогнозують +15°…+19° і суху сонячну погоду.

Попри теплі денні показники, ночі залишатимуться прохолодними, тож українцям радять одягатися тепліше в ранкові та вечірні години.

У суботу українців чекає справжнє літо без дощу

У суботу, 16 серпня, українців чекає по-справжньому літній день із сонцем та високими температурами. За прогнозом синоптиків, практично по всій країні пануватиме ясна і безхмарна погода, а невелика хмарність з’явиться лише місцями на Лівобережжі. Опадів не передбачається. На заході України не буде жодної хмаринки. Сонячна погода сприятиме підвищенню температури до +29°…+30°, а на Закарпатті стовпчики […]

Двоє іноземців в Україні вербували дітей для сексуальної експлуатації

Українські правоохоронці викрили двох іноземців, які займалися вербуванням дітей для сексуальної експлуатації. Про це повідомив Офіс генерального прокурора у понеділок, 15 вересня. Підозрювані – чоловіки 33 та 55 років. Слідство встановило, що протягом кількох місяців вони підшукували дітей з малозабезпечених родин і пропонували їм від 150 до 200 євро за вчинення проти них сексуальних злочинів. […]

Телеведуча Леся Нікітюк поділилася емоціями після народження первістка

Одна з найвідоміших українських телеведучих Леся Нікітюк стала мамою. У неї та її коханого, військового Дмитра Бабчука, народився первісток — син. І хоча подружжя поки що не розголошує імені малюка, перші емоції й враження Леся вже почала ділити з шанувальниками. Теледіва зізнається: материнство стало для неї справжньою відпусткою, хоч і з новими викликами. Вона не […]

Масштабна схема виведення підсанкційних активів: Шапран та “Юнігран”

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Російська Федерація активно переорієнтовує свої експортні поставки скрапленого природного газу (СПГ) з європейських країн на азійські ринки. Однак цей стратегічний крок може призвести до суттєвих фінансових втрат через високі витрати на транспортування і нові виклики, пов'язані з санкційними обмеженнями. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані аналітиків і галузеві джерела.

Варто зазначити, що Європейський Союз має намір повністю відмовитися від імпорту російського СПГ до 2027 року у відповідь на військову агресію Росії проти України. У зв'язку з цим російська влада оголосила про плани пошуку нових ринків збуту, зосереджуючи увагу на країнах Азії, зокрема Індії та інших сусідніх державах.

Однак, як вказує Reuters, реальні зміни в експортних маршрутах виявилися складнішими, ніж планувалося. Одним з перших тривожних сигналів стала відмова Індії від закупівлі російського СПГ з підприємства, що потрапило під санкції США. Фахівці пояснюють, що це сталося через високі витрати на доставку та ризики, пов'язані з фінансовими обмеженнями.

Ключовою проблемою для Росії є значне підвищення витрат на логістику при переході на азійські ринки. Якщо раніше транспортування газу до Європи займало в середньому 17–20 днів, то нові маршрути до Азії можуть займати від 50 до 80 днів, залежно від обраного шляху. Наприклад, шлях через Суецький канал триває приблизно 50–60 днів, маршрут навколо мису Доброї Надії — до 80 днів, а Північний морський шлях — близько 50–65 днів з сезонними обмеженнями.

Зросли й витрати на транспортування. Експерти оцінюють, що перевезення газу до Європи обходиться в середньому 1–1,5 долара за мільйон британських теплових одиниць, тоді як доставка до Індії вже може становити 2,5–5 доларів за ту ж кількість. Це значне підвищення витрат може суттєво вплинути на прибутковість російського експорту СПГ.

Аналітики також підкреслюють, що Росія намагається просувати Північний морський шлях як альтернативу для експорту енергоносіїв, проте його використання обмежене через високі витрати, несприятливі погодні умови та нестачу відповідного флоту. Це може зробити цей маршрут найдорожчим для постачання газу до Південної Азії.

Також важливим фактором є безпекова нестабільність на деяких морських маршрутах, зокрема в акваторії Суецького каналу, що підвищує ризики та впливає на страхові витрати. Це створює додатковий тягар для постачальників, які мають оцінювати не лише відстані, але й геополітичні ризики.

Фахівці зауважують, що навіть висока ціна на енергоносії на ринках Азії не гарантує Росії збереження колишніх доходів від експорту газу. Зростання витрат на транспортування, санкції та втрата стабільного європейського ринку створюють тривалий тиск на російський енергетичний сектор.

З початком широкомасштабної війни Росії проти України ЄС продовжує зменшувати залежність від російських енергоносіїв, збільшуючи імпорт СПГ з альтернативних джерел. США вже стали одним з основних постачальників скрапленого газу до Європи, збільшуючи свою частку на цьому ринку.

Останні новини