Середа, 23 Липня, 2025

Росіяни продовжують наступ у напрямку Часового Яру — повідомлення Deep State

Важливі новини

Поліція розслідує масштабну податкову схему, пов’язану з компаніями бізнесмена Євгена Пулі: в обігу – десятки мільярдів

Правоохоронці розпочали досудове розслідування проти засновника та фактичного бенефіціара низки українських компаній Євгена Валерійовича Пулі. Йдеться про можливе створення організованої злочинної групи, яка через фіктивні операції ухилялася від сплати податків і легалізувала доходи в особливо великих розмірах. Про це повідомляє громадська організація “Нон-стоп”. Схема, за даними слідства, функціонувала через десятки підконтрольних підприємств, серед яких – […]

Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ

У вівторок, в ефірі “24 Каналу”, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко пояснив, що загальна чисельність Сил оборони України складає 880 тисяч осіб, включаючи військові навчальні заклади, центри комплектування, тилові бригади, а також частини, які охороняють північний кордон з Білоруссю та Росією, де наразі не ведуться активні бойові дії. Тимочко зазначив, що до […]

The post Голова Ради резервістів розкрив скільки людей зараз в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Екс-голова київського метрополітену отримав підозру у справі про затоплення тунелю синьої гілки минулого року

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За версією слідства, керівництво підприємства кілька років приховувало факти критичного стану цієї ділянки метрополітену і не проводило ремонт.

Унаслідок корозії арматури та поступового руйнування елементів утворилися тріщини в каркасі основної конструкції. У ці щілини потрапляли ґрунтові води, порушилася цілісність гідроізоляції тунелю і колії метро в районі «Деміївської» почало затоплювати.

Імовірно, підозру у службовій недбалості отримав екс-глава метрополітену Віктор Брагінський, який влітку пішов у відставку після журналістського розслідування про його можливу корупцію, і склав мандат депутата Київради.

Раніше підозри у справі про затоплення метро отримали начальник служби шляхів, тунельних споруд і головний інженер КП.

Секрет здоров’я у щоденній звичці: чому варто ходити сходами

Хоча ми часто шукаємо найшвидший шлях дістатися на потрібний поверх, відмова від ліфта на користь сходів може стати щоденною інвестицією у власне здоров’я. Навіть кілька прольотів на день приносять помітну користь — і не лише фізичну. Яскравим прикладом став Шон Грізлі з Лас-Вегаса, який 3 вересня 2021 року встановив світовий рекорд, піднявшись і спустившись на […]

Україні занадто рано прощатися з вугіллям

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За минулу добу вони просунулися як у самому місті, так і на його північному фланзі.

Також, як вважає український військовий оглядач Богдан Мірошников, на південному фланзі близький до падіння плацдарм ЗСУ в районі Кліщіївки.

«Схоже, що клещіївсько-андріївський плацдарм починає доживати останні дні. 1,5 року тримати те, що вже давно зруйновано – це надлюдські зусилля.

У контексті операції в Часовому Яру це, звичайно, дуже погано. І це погіршує наші позиції в напрямку Костянтинівки. Бо після ліквідації клещіївського плацдарму, Часів Яр довго триматися не зможе. Тим більше, що там знову почалося наше просідання», – написав Мірошников.

Останні новини