Розшук громадян, які ухиляються від військової служби: що важливо знати під час воєнного стану

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією реалізували комплекс заходів, спрямованих на припинення протиправної діяльності, що загрожувала державній безпеці та громадському порядку. У межах скоординованої спецоперації правоохоронці провели низку обшуків, вилучили докази незаконної діяльності та затримали осіб, причетних до організації злочинної схеми.

За даними слідства, фігуранти діяли системно та з чітким розподілом ролей. Вони використовували конспіративні методи зв’язку, фінансові інструменти для приховування походження коштів та намагалися впливати на окремі суспільні процеси у власних інтересах. Завдяки оперативному реагуванню та злагодженій роботі силових структур вдалося запобігти подальшому розвитку злочинної діяльності.

У Вінницькій області, за даними слідства, у взаємодії з командуванням Збройних Сил України було викрито трьох контрактників. За версією правоохоронців, вони вивозили зброю із зони бойових дій на сході країни з метою подальшого продажу. Їх затримали під час спроби реалізувати три автомати АК-12 разом із боєприпасами.

У Закарпатській області затримано двох підозрюваних — 42-річного чоловіка, який облаштував схрон зі зброєю, та 35-річного дезертира, що, за інформацією слідства, зберігав гранати у приватному будинку з наміром їх продажу.

У Запоріжжі правоохоронці затримали 31-річного мобілізованого, який залишив військову частину та вивіз із собою два автомати і гранатомет. У Рівненській області повідомлено про затримання керівника добровольчого формування, який, за даними слідства, намагався продати автомат АК-74 та російські гранати.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за статтею 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

Вилучені бойові засоби ураження передадуть для потреб Сил оборони України.

У правоохоронних органах наголошують, що незаконний обіг зброї в умовах війни становить серйозну загрозу безпеці держави, а боротьба з такими схемами триває на системному рівні.

Щоб я міг підготувати розширений текст із заголовком у першому абзаці та у потрібному стилі, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, що має стати основою.

Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.