Розширення оборонної співпраці: Україна очікує нову партію боєприпасів ATACMS від США

12 жовтня в Україні очікується суттєве потепління, яке принесе поліпшення погодних умов. Після кількох дощових і прохолодних днів температура повітря підвищиться, а опади стануть менш інтенсивними. На більшій частині території країни не буде дощів, а замість цього можна очікувати сонячні прояснення. В західних областях неділя буде хмарною, але з періодичними проясненнями. Локальні дощі пройдуть лише на окремих територіях. Температура вдень коливатиметься в межах +11…+13 °C, а на Закарпатті, завдяки більшому впливу теплих повітряних мас, температура підвищиться до +16 °C.

Північні регіони України також звільняться від дощів. Вдень тут буде хмарно з проясненнями, а температура повітря досягне +11…+14 °C. У центральних та східних областях також варто очікувати поліпшення погодних умов: зменшення кількості опадів і підвищення температури до комфортних значень.

На сході також мінлива хмарність із проясненнями і без істотних опадів; температури складуть близько +13…+15 °C. Центральна частина матиме хмарну погоду з перемінними проясненнями, +11…+13 °C вдень. На півдні місцями пройдуть невеликі дощі, повітря прогріється до +14…+16 °C.

Загалом погода відповідатиме типовому осінньому фоні — без сильних похолодань або екстремальних явищ, проте в регіонах із місцевими опадами варто мати під рукою дощовик або парасольку.

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Однією з головних новинок є розширення списку доступних препаратів, до якого додадуть ліки для лікування глаукоми, метаболічних і запальних захворювань, а також для знеболювання та паліативної допомоги. Програма також включатиме медикаменти для дітей — краплі, мазі та антибіотики для лікування інфекційних захворювань.

“Це безпрецедентний крок уряду, оскільки з 1 січня ми додамо до програми понад 30 активних діючих речовин, що вдвічі збільшить кількість доступних препаратів, яких наразі близько 600”, — зазначила Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України, в ефірі телемарафону.

Програма “Доступні ліки” спрямована не на соціальний статус пацієнтів, а на конкретні діагнози. Це означає, що доступ до ліків буде гарантований усім українцям, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця проживання. Особливу увагу приділено медикаментам для дітей, що дозволить забезпечити молодше покоління необхідними ліками для боротьби з різними захворюваннями.

Для отримання ліків не потрібно долати складні бюрократичні бар’єри — достатньо мати призначення від сімейного або лікуючого лікаря. Це значно полегшує процес отримання ліків, надаючи громадянам більше можливостей для забезпечення своїх медичних потреб.

Всього на програму “Доступні ліки” в 2025 році буде виділено 6,6 млрд грн, що є значним збільшенням порівняно з попереднім роком, коли на реалізацію програми було використано 5 млрд грн. Це дозволить забезпечити більш широкий доступ до життєво важливих медикаментів для мільйонів українців.

Після яскравого поцілунку з Віталієм Козловським, який став темою обговорень серед фанатів та ЗМІ, співачка Наталія Могилевська знову опинилася в центрі уваги. Цього разу причиною стала її несподівана реакція під час участі у радіоефірі на "Радіо Максимум". Артистка разом зі своєю колегою, співачкою Олею Цибульською, взяла участь у розважальному челенджі, під час якого, виявляється, вони не лише продемонстрували свою безпосередність, а й поділилися моментом, що став справжньою сенсацією.

Все почалося з того, що Могилевська запропонувала своїм колегам та ведучим виконати певний розважальний завдання – зробити «колесо» (що є традиційним елементом багатьох радіопрограм). Втім, те, що сталося далі, спантеличило не тільки присутніх, але й всіх слухачів. Наталія раптово поцілувала Олю Цибульську на знак дружби та веселощів, чим неабияк здивувала публіку.

У ролику, який швидко розлетівся соцмережами, Наталія жартома звертається до Віталія Козловського:“Що за тренд ти запустив? Який кошмар! Мене ж чоловік просто приб’є!” — сказала вона, сміючись.

У коментарях під відео користувачі засипали зірок компліментами — більшість відзначила, що між ними справжня енергія та драйв:

– «Ну ви просто вогонь!»– «Які ви гарні!»– «У вас би вийшов класний дует!»– «Енергія зашкалює!»

Нагадаємо, нещодавно Наталія Могилевська дала великий концерт у Києві, на якому був присутній її чоловік Валентин. Пара познайомилася на початку повномасштабного вторгнення й нині виховує двох названих донечок.

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.