Розслідування корупції в лісовій галузі: держава втратила 11 мільйонів гривень

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

Підготовка до законопроєкту про мобілізацію важливий крок у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності. Зокрема, у новій редакції законопроєкту передбачено, що повістка вважатиметься врученою навіть у випадку, коли особисто не можливо її вручити, із моменту проставлення штампа про неможливість вручення. Це означає, що день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення вимоги Територіальними Центрами Колектування за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, зареєстрованої у встановленому законом порядку, вважатиметься днем вручення повістки.

Звернення до таких норм має на меті забезпечити оперативність та ефективність проведення мобілізаційних заходів. Однак важливою частиною законопроєкту є і встановлення терміну для реагування на повістку. Після закінчення 10-денного терміну з моменту проставлення штампа особа вважатиметься ухильником. У такому випадку розпочнеться процедура обмеження її у праві керування автомобілем, а також буде подано звернення до поліції для силового доставлення до Територіального Центру Колектування.

Окрім цього, в рамках іншого законопроєкту пропонується встановити штрафи для ухильників у розмірах від 17 до 25 тисяч гривень. Це додатковий захід, спрямований на підвищення дисципліни та відповідальності перед виконанням мобілізаційних обов'язків.

У висновку можна зазначити наступне:

Законопроєкт про мобілізацію має стратегічне значення для національної безпеки та обороноздатності України.Нова норма, що стосується вручення повісток, спрямована на підвищення оперативності та ефективності мобілізаційних заходів.Встановлення терміну для реагування на повістку та введення штрафів для ухильників сприятиме підвищенню дисципліни та відповідальності перед виконанням мобілізаційних обов'язків.Прийняття цих законопроєктів допоможе забезпечити ефективну мобілізаційну діяльність та підвищити готовність країни до можливих загроз з боку.

Під час проведення обшуку у дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони, якого підозрюють у неправомірному набутті активів, правоохоронці виявили незадекларовані кошти у сумі 3,56 мільйонів гривень. Ця інформація стала відома у рамках кримінальної справи за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Чиновника було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що у період з 18 червня 2022 року по 13 травня 2023 року він придбав активи на суму 13,86 мільйонів гривень, походження яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи.

Одним із прикладів неправомірних фінансових операцій є укладення договору купівлі-продажу квартири та паркомісця між ТОВ "Готельно-розважальний комплекс “Столиця” та дружиною посадовця за ціною 3,62 мільйона гривень, коли реальна вартість була вищою, а решта суми передавалася у готівковій формі. Крім того, дружина посадовця придбала автомобілі Lexus LX 570 (2011) та BMW 428I (2015) за заниженими цінами, а також уклала схемну угоду на перепродаж автомобіля Nissan Rogue (2018) за завищеною ціною. Згідно з фіскальними чеками, також виявленими під час обшуку, жінка придбала побутову техніку на суму 1,16 мільйона гривень.

Порівняно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, доходи дружини з січня по травень 2022 року складали лише 199 тисяч гривень.

• У дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони виявлено незадекларовані кошти у розмірі 3,56 мільйонів гривень під час проведення обшуку.

• Стало відомо у рамках кримінальної справи, яка порушена за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.

• Дружину посадовця було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що протягом певного періоду вона придбала активи, вартість яких значно перевищує її законні доходи.

• Прикладами неправомірних фінансових операцій є укладення угоди на купівлю-продаж квартири та автомобілів за завищеними або заниженими цінами, а також укладення схемних угод на перепродаж авто за завищеною вартістю.

• Дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків свідчать про значно менші доходи дружини порівняно з сумами, які вона витрачала на придбання активів.

• Знайдені факти свідчать про можливе зловживання службовим становищем та корупційну діяльність, що потребує подальшого розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог використав різні види озброєння:

Підрозділи зенітних ракетних військ знищили більшу частину загрози, продемонструвавши високий рівень захисту неба над Україною.

На щастя, повідомлення про жертв чи постраждалих поки що не надходили. Попри це, у Повітряних силах вкотре наголосили на важливості негайного реагування на сигнали повітряної тривоги.

Також українців закликали відповідально ставитися до поширення інформації, пов’язаної з бойовою роботою ЗСУ. Це важливий елемент інформаційної безпеки держави.

Ця атака є черговою спробою росії залякати українців і завдати шкоди критичній інфраструктурі в умовах наближення зими. У той час як Україна демонструє неймовірну стійкість, підтримка міжнародної спільноти та посилення систем ППО залишаються ключовими для захисту мирного населення.

Служба безпеки України разом з підрозділом внутрішньої безпеки Бюро економічної безпеки провела спецоперацію, результатом якої стало затримання заступника керівника територіального управління БЕБ в Одеській області Олега Скупінського. Його підозрюють у пособництві державі-агресору та фінансуванні російської армії через незаконну підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

За даними слідства, Скупінський організував систему, через яку кошти, здобуті на окупованих землях, направлялися на підтримку ворожих військових формувань. Встановлено, що він використовував свої посадові повноваження для налагодження зв'язків з представниками російських структур, що дозволяло йому отримувати вигоду від діяльності на цих територіях, а також забезпечувати фінансові потоки, що підтримували агресора.

Компанія, пов’язана зі Скупінським, здає офісні приміщення комерційним структурам та організаціям у Луганську, які сплачують «податки» до російського бюджету. Більше того, через власний сайт та соціальні мережі підприємство поширювало оголошення про збір коштів на підтримку російських військових підрозділів.

Разом із посадовцем був затриманий його партнер, який володіє іншою половиною бізнесу. Наразі слідчі готують обом фігурантам підозру за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Після вручення підозри суд визначатиме запобіжний захід.

Це затримання стало одним із найгучніших випадків причетності високопосадовця органу, що має боротися з економічними злочинами, до підтримки держави-окупанта.