Розслідування щодо незаконного освоєння міжнародних коштів у Одеській області

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

Ключові елементи військового обліку:

Делегація, що складається з високопоставлених чиновників розвідки і військових, відвідала Україну після того, як минулого тижня провела брифінг для представників НАТО в Брюсселі з приводу відправки військ Північної Кореї.

«Ми вживемо необхідних заходів у співпраці з міжнародним співтовариством, ґрунтуючись на доповідях групи», – сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен.

Він, мабуть, мав на увазі, що Сеул розглядає можливість відправки групи спостерігачів в Україну для моніторингу північнокорейських військ, розгорнутих на підтримку Росії.

Радник з національної безпеки Сін Вон Сік заявив, що таке відрядження було б необхідне Південній Кореї для розуміння сучасних військових дій.

Очікується, що в разі відправки група спостерігачів складатиметься з військових і співробітників розвідки і, можливо, візьме участь в аналізі бойової тактики Північної Кореї і допитах полонених військовослужбовців.

На тлі зростаючих побоювань щодо можливої участі північнокорейських військ у бойових діях проти України, Південна Корея пообіцяла вжити «поетапних заходів» у відповідь на рівень військового співробітництва між Росією і Північною Кореєю.

Сьогодні в Україні відзначають одразу кілька важливих подій і свят, кожне з яких має своє особливе значення для нашої історії та культури. Серед них — День територіальної оборони, День вчителя та день пам'яті святої мучениці Харитини. Крім того, на міжнародному рівні цей день привертає увагу до боротьби з менінгітом і важливості підтримки рибальського флоту.

День територіальної оборони — це свято, яке набуло особливої ваги після 2014 року, коли Росія окупувала Крим і почала агресивні дії на сході України. Цей день став символом мужності та патріотизму українських громадян, які в різні часи та в різних обставинах готові були йти на захист своєї Батьківщини. Підрозділи територіальної оборони стали невід'ємною частиною сил оборони країни, що, з початком повномасштабної війни, ще раз довели свою важливість і непохитність у боротьбі за незалежність.

5 жовтня в Україні відзначають також День учителя, який збігається з Всесвітнім днем учителя. Свято було започатковано ЮНЕСКО та Міжнародною організацією праці у 1994 році. Мета цього дня — вшанувати працю педагогів, які формують майбутнє, і звернути увагу на умови їхньої роботи.

Православна церква цього дня вшановує пам’ять святої мучениці Харитини. Вона народилася близько 287 року в Понтійському регіоні, залишилася сиротою, але виховувалася у благочестивому середовищі. Під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана Харитина не зреклася віри, за що зазнала страшних тортур і загинула. Її образ став прикладом непохитної віри й духовної сили.

Наші предки уважно спостерігали за природою цього дня.

Якщо вранці туман — день буде ясний.

Низько пливуть хмари — очікуй дощу або мокрого снігу.

Синиці активно літають біля хат — скоро вдарять перші заморозки.

Окрім національних свят, сьогодні відзначають Всесвітній день боротьби з менінгітом, що покликаний нагадати про небезпеку запалення мозкових оболонок та необхідність своєчасного лікування.

Також цього дня святкують Міжнародний день благословення рибальського флоту — традицію, яка бере початок у Європі, коли священики освячували човни перед виходом у море. Крім того, у світі відзначають День африканської діаспори — подію, присвячену культурному надбанню та внеску африканських спільнот у розвиток світової культури.