Розслідування злочину за участю неповнолітніх: діти стали свідками злочину та повідомили батькам

Укренерго вирішила не розголошувати відомості про оклад голови правління, Володимира Кудрицького. Замість цього, організація оприлюднила інформацію про заробітну плату всього керівництва, що складається з п'яти осіб, включаючи Кудрицького. Середньомісячний дохід одного з членів правління перевищує 2 мільйони гривень, проте точні суми можуть змінюватися в залежності від місяця. Цей крок викликає обговорення серед громадськості та залишає питання щодо прозорості в управлінні державними підприємствами.

Був запит до “Укренерго” з проханням озвучити заробітну плату Кудрицького з усіма заохоченнями (преміями тощо) та окремо вказати оклад, а також назвати зарплату голови “Укренерго” по місяцях. Проте компанія відмовилася надати цю інформацію, посилаючись на відсутність законодавчих вимог щодо розкриття зарплат індивідуально.

Замість цього в “Укренерго” повідомили загальні зарплати правління:

Середня арифметична зарплата в грудні 2023 року складала 1,5 млн грн, в січні 2024 року – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. При цьому зарплата голови правління може бути вищою, ніж у членів правління. Причина чотирикратного збільшення зарплати в квітні залишається невідомою.

Середня зарплата в “Укренерго” минулого року складала 35 372 грн.

Журналісти-розслідувачі Bihus.info оприлюднили нові факти, які ставлять під сумнів слова народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука щодо його поїздки до Європи. За публічними заявами парламентаря, у листопаді він нібито перебував у Страсбурзі в межах офіційного відрядження. Втім, перевірка відкритих даних та розкладу роботи Верховної Ради засвідчила, що в цей період депутат фактично був присутній у сесійній залі та брав участь у голосуваннях.

Зокрема, встановлено, що 5–7 листопада Камельчук перебував у Києві і голосував за законопроєкти разом з іншими народними депутатами. Лише після цього він вирушив за кордон. Подальша подорож, як з’ясували журналісти, вже не мала ознак службової: депутат провів відпустку в Португалії та відвідав кілька європейських міст у компанії своєї супутниці Дарії Саєд.

Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.