Рятувальники виявили тіло загиблого під завалами будинку в Херсоні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Таким чином, робить висновок видання, Жернаков і його союзник Шабунін контролюють удвох більше половини членів Ради.

У “Фундації” працюють чотири члени ГРД, ще троє раніше отримували гроші від цієї організації. Також один член Ради отримував доходи від “Центру” Шабуніна, а щодо ще одного ця ж організація вносила подання для участі в конкурсі на членство в Раді (загалом там 20 членів).

“Серед інших членів ради можна знайти знайомих Жернакова і Шабуніна, членів дружніх громадських об’єднань тощо. З огляду на це, можна стверджувати, що ці два громадські активісти мають прямий і вирішальний вплив на більшість складу ОСБ, а сама рада діє злагоджено і централізовано”, – робить висновок видання.

Раніше ми писали, що Жернакова затримали за неявку за повісткою в ТЦК.

А щодо Шабуніна розслідують справу про ухилення від служби в армії та за підробку документів.

Підставою для такого серйозного кроку стали виявлені порушення податкового законодавства. Хоча деталі справи наразі не розголошуються, можна припустити, що мова йде про несплату належних податків або інші фінансові махінації, пов'язані з експортом зерна.

Як повідомляється в рішенні Шевченківського районного суду Києва від 27 червня 2024 року, 7 червня на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження, порушеного БЕБ щодо ухилення від сплати податків, було проведено обшук на місці здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттолло Гранум» – зерновому терміналі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

У результаті суд наклав арешт на понад 33 тисячі тонн кукурудзи, 29 контейнерів заповнених пшеницею в кількості 11 тисяч тонн та інше зерно.

Як було встановлено в суді, цьогоріч використовували реквізити «ризикових» підприємств, а до офіційних документів вносили неправдиві відомості щодо виробника чи постачальника зерна, щоб ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах на суму понад 80 мільйонів 921 тисячу гривень.

Термінал «Олімпекс» постійно фігурує в кримінальних розслідуваннях. За даними слідства, у період із 2021 до 2023 року, коли зерновим терміналом керувала компанія одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка «Олімпекс Купе Інтернешнл», посадовці ТОВ «Екотранс», використовуючи власні виробничі потужності олійноекстракційного заводу і реквізити підконтрольних підприємств постачальників (виробників), придбали і переробили сільгосппродукцію за готівку, а надалі реалізували її на адресу підконтрольних підприємств і «ризикових» експортерів.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.