СБУ перевіряє діяльність “Пуратос Україна” та Puratos Group через можливі зв’язки з РФ

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.