СБУ та Нацполіція ліквідували міжнародний канал контрабанди кокаїну в Україні

Україна перебуває на порозі важливих змін у сфері військового обліку та проходження військової служби під час воєнного стану, які передбачені новим законодавством про мобілізацію. Проєкт цього закону після інтенсивних обговорень та довгих дебатів у Верховній Раді незабаром може набути законної сили. Ураховуючи складність сучасних воєнних реалій та необхідність адаптації до ситуації на фронті під час російської агресії, президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на необхідності оновлення механізмів мобілізації.

Раніше спроби реформування військового законодавства не завершились успішно через критику та непорозуміння. Проте, з початком 2024 року внесений новий законопроєкт, який вже отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ретельно розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту.

Серед основних обговорюваних питань були електронний військовий облік, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю. Також у законі передбачено можливість демобілізації після 36 місяців служби, умови бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкове наявність військового облікового документа та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які детально будуть розглянуті під час наступних етапів обговорення.

Щодо голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив про завершення роботи з усіма поправками, однак для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні. На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа. За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня, однак остаточне рішення ще не ухвалено.

У процесі роботи над поправками до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет прийняв рішення стосовно права на відстрочку від призову для певних категорій громадян. Зокрема, в новому законопроєкті встановлено, що особам з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім'ї першого ступеня споріднення.

Після довгих обговорень та зваження всіх аспектів, було вирішено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв'язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину;один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов'язаними або особами з інвалідністю;для членів сім'ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).Також в законі визначено, що студенти, які навчаються на денній формі та проходять послідовне навчання, не підлягають мобілізації. Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також мають право на відстрочку. Варто зауважити, що у першому варіанті законопроєкту планувалося позбавити відстрочки аспірантів-контрактників, проте Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

Окрім того, отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у першому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет та обов'язкову реєстрацію електронного кабінету. Однак під час обговорення поправок від цих норм відмовилися, а функціонал кабінету буде правом українців, а не обов'язком. Таким чином, військовозобов'язаний матиме можливість оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату, а також використовувати інші доступні варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

У новому законі, який перебуває на стадії розробки, передбачається введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних. Згідно з висловленням представника Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгора Чернєва, громадяни матимуть 60 днів на оновлення своїх даних після введення закону в дію.

Цей закон є частиною більшої реформи у сфері військової оборони та обліку призовників. Свіжий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, передбачає створення цифрових облікових документів та покращення електронного Реєстру призовників "Оберіг". Запуск електронного кабінету військовозобов'язаного, який очікується у другому кварталі 2024 року, дозволить здійснювати ряд операцій онлайн, включаючи отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД через Інтернет.

У першому варіанті законопроєкту, який пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації, таких як арешт коштів та інших цінностей, обмеження права на управління транспортними засобами, а також обмеження права на виїзд за кордон. Однак, під час обговорення поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив деякі з цих обмежень, а інші суттєво модифікував.

Зокрема, відмінили блокування рахунків громадян та заборону на виїзд за кордон для ухиляючих від мобілізації осіб. Однак питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами залишається відкритим та обговорюваним у фінальному варіанті законопроєкту.

Народний депутат Федір Веніславський також зауважив, що питання про посилення відповідальності за уникання мобілізації буде розглянуто після ухвалення фінального варіанту законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради.

Крім того, новий закон буде стосуватися також українців, що перебувають за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але при оформленні нового закордонного паспорта обов'язково матимуть отримати військово-обліковий документ. Проте комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше відомий народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що для осіб, що перебувають за кордоном, буде створена можливість отримати військово-обліковий документ або внести уточнення до своїх особистих даних дистанційно. Це можна буде зробити через електронний кабінет на спеціальному порталі або за допомогою телефонного зв’язку з відповідними органами. Такий підхід дозволить українцям, які перебувають за кордоном, ефективно виконувати вимоги щодо військового обліку без необхідності особисто звертатися до військкомату або консульської установи. Це значно спростить процедуру оформлення та збереже час та зусилля громадян, що перебувають за кордоном, дозволяючи їм бути відповідальними перед законом та дотримуватися вимог щодо військової реєстрації навіть за межами країни.

У результаті обговорення законопроекту про мобілізацію у Верховній Раді України було прийнято ряд важливих рішень щодо реформування військового законодавства. Новий законопроєкт передбачає введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних та створення можливості отримання військово-облікових документів та уточнення даних дистанційно для українців, які перебувають за кордоном. Крім того, у новому законі враховані права осіб з інвалідністю та здобувачів освіти на відстрочку від мобілізації.

Процес розробки закону був складним і включав обговорення тисяч поправок до тексту. Деякі початкові положення, які передбачали жорсткі обмеження для ухиляючихся від мобілізації, були відхилені або суттєво змінені під час роботи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, були виключені заборони на виїзд за кордон та блокування банківських рахунків громадян.

Важливим аспектом є також розробка цифрових облікових документів та електронного кабінету для військовозобов'язаних, що дозволить здійснювати важливі операції онлайн без потреби фізичного відвідування військкомату. Це значно спростить процедуру військового обліку та допоможе громадянам ефективно виконувати свої обов'язки перед законом.

У цілому, новий закон про мобілізацію враховує потреби сучасного військового обліку та дозволяє ефективніше впроваджувати військові реформи в Україні.

Перша леді України відмовилась від запрошення Білого дому відвідати виступ президента Байдена у четвер. За інформацією The Washington Post, організатори планували посадити Олену Зеленську поруч із російською опозиціонеркою Юлією Навальною під час виступу президента Байдена в Конгресі. Проте обидві жінки відмовились від участі у заході. У пресслужбі президента України підтвердили, що перша леді отримала запрошення від посольства України в США, але через заплановані події в графіку, зокрема візит дітей із дитячого будинку до Києва, вона не може взяти участь у заході. За статтею, Зеленська та Навальна мали стати символами опору російському президенту Путіну на фоні виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу. Проте можлива присутність Навальної викликала дискомфорт у українців, за словами джерела видання в Києві. Хоча багато хто в Україні висловлює підтримку Навальному за його боротьбу з Путіним, його заяви щодо Криму викликали певні суперечки. Офіційний представник Білого дому роз’яснив, що рішення Олени Зеленської, ймовірно, пов’язане з “збігом у розкладі”, і передав додаткові запитання в офіс Зеленської, яка не відповіла на прохання про коментар. Чиновник також додав, що розсаджування гостей завершують ближче до кінця процесу. Щодо відмови Юлії Навальної прийти на виступ Байдена, за словами її речниці, причиною була втрата енергії. “Юлю дійсно запрошували, але я думаю, що всі забувають про обставини, на тлі яких розгорталися події”, – сказала прес-секретарка Навальної Кіра Ярмиш. Вона пояснила, що з моменту смерті Навального Юлія весь цей час подорожувала. “Сьогодні перший день, коли вона взагалі вдома. Як і будь-якій людині, їй потрібен час, щоб прийти до тями, хоча вона дуже цінує запрошення, їй потрібно хоч трохи часу, щоб відпочити”. Один американський чиновник зауважив, що Білий дім напевно не інформував Київ про те, що Навальна вирішила відмовитися від участі. Проте, як зазначає The Washington Post, Навальна могла бути не єдиною причиною занепокоєння Києва. За даними видання, наразі Україна активно сприяє лобіюванню республіканців у Палаті представників з метою отримання підтримки для проголосування за ініціативу Байдена про надання допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. Таким чином, Україна прагне уникнути подразнення республіканців, які можуть взяти участь у президентських виборах у листопаді та потенційно увійти до Білого дому наступного року.

Під час свого візиту до Вашингтона у грудні, президент Зеленський зробив значні зусилля, щоб представити допомогу Україні як спільне питання обох політичних партій. За очікуваннями, під час свого виступу у четвер, президент Байден закликає республіканців у Палаті представників прийняти фінансування України “якомога швидше”, повідомив представник Білого дому. Ця ініціатива має важливе значення для України, яка знаходиться в складній ситуації, спричиненій російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США є важливим сигналом солідарності та підтримки українського народу в його боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. Західні країни, у тому числі Сполучені Штати, мають віддати пріоритетне значення підтримці України, яка залишається ключовим союзником у визначенні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.

У висновках можна відзначити, що візит президента Зеленського до Вашингтона у грудні відображає зусилля української влади залучити підтримку обох політичних партій США для надання допомоги Україні. Очікується, що президент Байден у своєму виступі закликає республіканців у Палаті представників швидко прийняти фінансування для України. Ця ініціатива має важливе значення для України в контексті її боротьби з російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США свідчить про солідарність з українським народом у його прагненні до незалежності та територіальної цілісності. Рішення забезпечити допомогу Україні є важливим кроком у зміцненні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.