Секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара: службові відрядження чи особисті подорожі?

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Данії для участі в саміті Європейської політичної спільноти, який зібрав ключових європейських лідерів для обговорення безпекових і стратегічних викликів. У рамках заходу глава української держави запланував низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні, а також спілкування з представниками міжнародних медіа. Виступ Зеленського транслюватиметься у прямому ефірі на YouTube-каналі Офісу президента, що дає змогу українській та світовій аудиторії стежити за перебігом подій у режимі реального часу.

Основною темою переговорів стало посилення оборонних можливостей України та практична реалізація міжнародної ініціативи PURL, яка спрямована на координацію підтримки та зміцнення безпеки на європейському континенті. Президент розпочав свою дипломатичну місію зі зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Лідери обговорили питання безпеки, включно з останніми випадками порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії, що стало серйозним сигналом про зростання ризиків у регіоні.

Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.