Шабунін користується іміджем “антикорупціонера” в корисливих цілях

В Україні тривають скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) та їхніми методами мобілізації. Не знімається напруга навколо цих проблем: чоловіків продовжують "пакувати" просто на вулицях, а це стає причиною нових скандалів. За цими інцидентами стоять історії неймовірного збагачення окремих осіб під час воєнних дій. У зв'язку з критикою з боку Збройних Сил України (ЗСУ), яка стверджує, що до них ставляться як до ворогів, експерти висувають пропозиції щодо необхідних змін у системі мобілізації.

У різних куточках країни громадяни продовжують фіксувати на відео інциденти, коли працівники ТЦК застосовують силу для "пакування" чоловіків у бусики прямо на вулицях. Такі ситуації навіть призвели до спроб самогубства. Не рідкі й сутички між військкомами та військовозобов'язаними, що виливаються у бійки та навіть напади зі зброєю. Наприклад, недавно в Одесі представники ТЦК відмовили чоловікові у виїзді у зону АТО, вказавши на неправильність його документів, а в Львові влаштували цілу погоню за військовозобов'язаним. Однак виявляється, що подібні інциденти не завжди мають об'єктивне підґрунтя: у деяких випадках виявляється, що документи були в порядку, але просто необгрунтовано відмовляли у виїзді.

Ці ситуації народжують серйозні обговорення у суспільстві, підкреслюючи невідповідність дій ТЦК нормам та правам громадян. Зокрема, в Інтернеті активно обговорюються випадки з примусовим завданням травм та психологічного тиску на військовозобов'язаних. Це піднімає питання про необхідність реформування системи мобілізації та вдосконалення механізмів контролю за діяльністю ТЦК. Збільшення відкритості та прозорості в роботі цих центрів може допомогти попередити подібні інциденти та підвищити довіру громадян до військових структур.

Такі випадки, як затримання громадян без належних підстав чи примусове втягування їх у військову службу, свідчать про необхідність термінових заходів з удосконалення системи мобілізації та забезпечення поваги до прав людини у контексті воєнного конфлікту.

У готелі Виноградова, що розташований неподалік від угорського кордону, прикордонники затримали чоловіка під підозрою у намаганні нелегально залишити країну. Після затримки він був переданий працівникам військкомату. Відмовившись проходити Воєнно-медичну комісію (ВВК), чоловіка доставили до Хустського ТЦК. За його словами, працівники центру жорстоко побили його, що спонукало його намагатися скоїти самогубство, наковтавшись транквілізаторів і розрізавши вени. Наразі чоловік перебуває в лікарні, а гучною справою зацікавилися військова прокуратура та поліція.

Ця історія стала одним із останніх випадків скандальної діяльності ТЦК. Ще одним визначним інцидентом стало викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові. Його дружина Віолетта розмістила відео в Мережі, на якому видно, як люди у формі силою затримують волонтера посеред вулиці і заганяють в бус. Вона стверджувала, що під час затримання працівники ТЦК пошкодили одяг Кирила, а також розбили його окуляри та телефон. Дружина також зазначила, що жодних повісток чоловікові не вручали. Наступного ранку після затримання Кирила без проходження ВВК його відвезли на полігон у Рівному. Після гучного розголосу справи волонтера відпустили, але це не завершило історію.

Львівський обласний ТЦК повідомив, що порушено кримінальну справу проти Тарана через неявку на проходження ВЛК 20 березня. У військкоматі заявили, що чоловік не повідомив поважних причин для своєї неявки. У свою чергу, волонтер запевнив, що це – фейк. Він зазначив, що 19 березня його адвокат надіслав поштою заяву до військкомату з проханням вважати його неявку поважною, приклавши медичні висновки лікаря щодо його хвороби.

• Скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) в Україні, вимагають негайних заходів для запобігання порушенням прав громадян та забезпечення їхньої безпеки під час мобілізації.

• Виявлені випадки примусових дій проти військовозобов'язаних, включаючи фізичне насильство та психологічний тиск, свідчать про потребу у реформуванні системи мобілізації та підвищенні відкритості та прозорості в роботі ТЦК.

• Невідповідність дій працівників ТЦК законодавству та нормам міжнародних стандартів, а також зловживання владою, є серйозними проблемами, які потребують відповідальної реакції від владних структур.

• Подібні випадки, як викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові, підкреслюють необхідність ретельного контролю за діяльністю ТЦК та захисту прав громадян на кожному етапі мобілізаційного процесу.

• Важливо забезпечити ефективний механізм розслідування подібних інцидентів та вжити необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності перед законом.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Минулого тижня російські війська увійшли в село Дальнє Донецької області і розсікли надвоє напівкотел поблизу міста Курахове. На південь від Дальнього кілька сотень солдатів ЗСУ продовжують обороняти 5-6 сіл на берегах річки Сухі Яли.

Тепер російські війська повністю зайняли Дальнє, а також підійшли до села Трудове. Таким чином коридор для відходу ЗСУ через села Успенівка і Костянтинопільське скоротився до 5,5 км.

ЗС РФ просуваються і на північ від Курахівського водосховища. Там вони взяли селище Іллінка і підійшли до села Берестки, а також зайняли підходи до автомобільної та залізничної переправ у бік Курахового. Мости там зруйновані, але ЗС РФ тепер можуть обстрілювати місто з півночі всього з 1-1,5 км. Якщо ж їм вдасться відновити міст і перейти дамбу, то вони можуть атакувати Курахове з півночі, вважає Рьопке.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.