Шахрайка видурювала гроші у військових, прикриваючись фондом Ірини Федишин

У неділю, 16 травня, на пункті пропуску «Шегині» вчинили затримання 33-річного підприємця на ім'я Тарас Ільницький, брат відомого львівського екс-прокурора, 31-річного Ростислава Ільницького. За попередньою інформацією, бізнесмена підозрюють у перешкоджанні роботі Збройних сил України. Виявлено, що Ільницький ігнорував розпорядження Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відмовляючись вручати повістки своїм працівникам.

Личаківський районний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 121 тис. грн. Зазначимо, що брат затриманого Ростислав Ільницький наразі перебуває у розшуку. Досудове розслідування розкриває, що протягом кількох місяців Тарас Ільницький, який очолював ТОВ «МКС Бетон», активно заважав роботі Сихівського ТЦК.

Підприємець не виконав розпорядження ТЦК щодо повісток для одинадцяти працівників, а також відмовився надати повний список військовозобов'язаних працівників свого підприємства. Навіть після повторних вимог ТЦК в листопаді 2023 року Ільницький не співпрацював із службою.

Під час розслідування виявлено, що дев'ять військовозобов'язаних продовжували працювати на підприємстві, не зважаючи на оголошені відпустки, а представники ТЦК видали повістки 44 працівникам, які відмовилися приймати.

У свою чергу, Тарас Ільницький вказав, що заборону на отримання повісток від ТЦК наклав на нього його брат Ростислав Ільницький.

Директора компанії інформували про підозру ще 21 листопада 2023 року, а вже 30 листопада його розшукували міжнародно, оскільки він перебував за кордоном. Відповідно до матеріалів справи, Держбюро розслідувань провело три обшуки на території підприємства та вилучило документи. Згідно з аналізом порталу YouControl, «МКС Бетон» працює з 2010 року та спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. З початку грудня 2023 року посаду директорки компанії займає Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

Суддя Личаківського районного суду Сергій Яворський вирішив застосувати до Тараса Ільницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю сплатити заставу у розмірі 121 тис. гривень. Ухвалу можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Зазначимо, що Тарас Ільницький підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (згідно з частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підприємцеві загрожує до восьми років позбавлення волі.

У результаті розгляду вищезгаданої статті виходить, що Тарас Ільницький, директор компанії "МКС Бетон", підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Він отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 121 тис. гривень. Дане рішення можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Підприємець став обвинуваченим після проведення трьох обшуків на території свого підприємства, під час яких були вилучені документи. Варто відзначити, що компанія "МКС Бетон" діє з 2010 року і спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. На даний момент керівництво компанії здійснює Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

У випадку визнання вини Тарасу Ільницькому може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

У соціальних мережах часто з’являються повідомлення зі скаргами на мобілізацію молодих чоловіків, яким ще немає 25 років, що викликає значний резонанс і обурення.

Відповідно до заяви ТЦК та СП, чоловіки віком від 18 до 25 років зазвичай зараховуються до категорії призовників. Однак, існують випадки, коли таких осіб можуть мобілізувати. Зокрема, це можливо, якщо чоловік:

У повідомленні ТЦК та СП йдеться про те, що з квітня 2024 року статус “обмежено придатний” було скасовано. Люди, які мали цей статус, залишаються військовозобов’язаними, навіть якщо їм менше ніж 25 років. Такі особи можуть бути перевірені на наявність актуальних військово-облікових документів і відправлені на повторне проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з новим законодавством, після проходження військово-лікарської комісії чоловік може отримати один із наступних статусів:

У військкоматі також зазначили нормативну базу, на яку треба орієнтуватися. Це закони “Про внесення змін до закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу'”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”, а також наказ Міністерства оборони України “Про затвердження змін до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України”.

Такі роз’яснення допомагають краще зрозуміти ситуацію з мобілізацією та знімають певні хвилювання серед населення.

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Фірма вдови уклала угоду з лейблом звукозапису, за якою 70% доходу від використання музичних треків Скрябіна повинні були отримувати її, а 30% — лейбл. Однак, директорка лейблу умисно занижувала кількість прослуховувань треків на стримінгових платформах і, відповідно, винагороду для правовласниці. Це дозволило їй отримувати неправомірні прибутки за рахунок шахрайських схем.

У процесі розслідування було встановлено, що лейбл уклав угоду з чеською компанією для розповсюдження музики, яка, у свою чергу, забирала до 85% від прибутку. Також було зафіксовано заниження кількості прослуховувань, що дозволяло фірмі зменшити суму виплат правовласниці.

За результатами розслідування слідчі Нацполіції зібрали достатньо доказів, щоб оголосити директорці та засновниці лейблу підозру в шахрайстві, вчиненому у великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.