Середа, 20 Травня, 2026

Угорщина висунула нові вимоги Україні для вступу до ЄС

Важливі новини

Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

У соцмережах здорове харчування часто виглядає як розкіш: боули з кіноа, авокадо, філе лосося — усе це створює враження, що дбати про раціон можуть лише заможні. Проте нутриціологиня Катерина Крупкіна переконує: здоровий раціон не обов’язково коштує дорого. В інтерв’ю телеведучій Марічці Падалко вона пояснила, як подбати про харчування навіть з обмеженим бюджетом. Міф №1: правильне […]

Розкіш та фінансові нестабільності: Роману Корнєву та його родині приписують незвичні доходи та активи

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Нові правила для міста: у Києві пропонують дозволити бізнесу самостійно вирішувати питання відвідування з тваринами

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.

Україна проведе новий конкурс на будівництво електрогенеруючих потужностей у 2026 році

Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр та міністр енергетики, оголосив про...

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив, що Будапешт не дозволить Україні розпочати переговори з Європейським Союзом, поки не буде вирішене питання прав угорської меншини на Закарпатті. Цю заяву він зробив під час спільної пресконференції з польським колегою Дональдом Туском під час свого візиту до Польщі, про що повідомили в "Європейській правді".

Мадяр зазначив, що Угорщина вже повідомила українську сторону про свої вимоги та почала технічні консультації, пов'язані з правами угорців, які проживають на території Закарпаття. Він підкреслив, що угорський уряд чекає на швидке та результативне вирішення даного питання.

Угорський прем'єр також акцентував, що права угорської меншини є для його країни критично важливими у контексті євроінтеграції України. За його словами, це питання є "condicio sine qua non" — основною умовою для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС, оскільки воно пов'язане з принципами верховенства права та демократії.

Мадяр додав, що вирішення цього питання стане потужним сигналом з боку України перед новим етапом переговорів про членство в Євросоюзі. Перший кластер переговорів охоплює такі теми, як верховенство права, демократичні інститути, права людини та функціонування державних структур. Важливо, що для початку переговорного процесу потрібна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС, що робить позицію Угорщини особливо значущою.

Нагадаємо, що 20 травня між Україною та Угорщиною розпочалися офіційні консультації на експертному рівні з питань прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та віцепрем'єр Тарас Качка.

Аніта Орбан висловила сподівання, що ці нові консультації стануть початком "нового процесу" у двосторонніх відносинах. Питання прав угорської меншини на Закарпатті вже давно є предметом розбіжностей між Києвом і Будапештом, оскільки угорська сторона неодноразово критикувала українське законодавство в цій сфері. Натомість Україна стверджує, що нові мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни з Росією.

Протягом останніх місяців Київ і Будапешт активізували свої переговори, сподіваючись, що це допоможе Україні просунутися в напрямку членства в ЄС. Варто зазначити, що Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023 року лідери ЄС ухвалили рішення про початок переговорів. Але відкриття окремих кластерів можливе лише за умови підтримки всіх країн Євросоюзу, і в минулому Будапешт вже блокував рішення ЄС щодо України.

Останні новини