Схема власників “Космолоту”: переведення 5,4 млн євро на фіктивні фірми у Британії

За даними, які надійшли від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб провів аналіз ситуації у війні в Україні та можливих перспектив у разі скорочення фінансової та військової підтримки з боку Заходу. За головним прогнозом, конфлікт триватиме щонайменше до 2027 року, а Збройні Сили України можуть змусити мобілізувати ще мільйон громадян, з можливою частковою демобілізацією наприкінці 2025 року. За думкою наших джерел, Кремль може вирішити призупинити активні дії, перетворивши конфлікт на "заморожену" ситуацію. Це означає, що російські війська можуть залишатися на території України, але постачання західної зброї припиниться, а переговори про вступ до ЄС та НАТО також можуть припинитися.

За новими даними, Україні загрожує перехід до оборонної стратегії, що може відбутися вже у 2024 році. Цю інформацію оприлюднила німецька газета Die Welt. За думкою німецьких журналістів, такий розвиток подій частково спричинений необачними діями канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших західних політиків. Зазначається, що відбувається зростаюча кількість сигналів про можливе заморожування конфлікту на певний час.

Наприклад, лідер парламентської фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх висловив ідею щодо такої можливості, що викликало значну реакцію у громадськості. Один з аргументів на користь замороження полягає в тому, що обидві сторони у конфлікті виступають як раціональні актори. Війна виснажує ресурси обох сторін, і ніхто не має виразної переваги, що ускладнює швидке завершення конфлікту та укладення мирної угоди.

Крім того, в України відчутні проблеми зі складом військових, а також дефіцит боєприпасів і зброї. За прогнозами військових експертів, ситуація може стати дуже критичною до вересня, особливо з урахуванням мобілізації Росії. Це може призвести до серйозних територіальних втрат для України. У цій ситуації важливою стає допомога з боку Заходу. Проте, з огляду на певні обставини, така допомога може бути значно обмежена. Це створює ризик на користь Москви вже у цьому році, якщо ситуація не зміниться.

У висновках до згаданої статті можна виділити декілька ключових пунктів:

• Прогнозований термін тривалості війни в Україні до 2027 року вказує на продовження конфлікту щонайменше ще кілька років.

• Можлива мобілізація ще мільйона громадян України свідчить про необхідність збереження високого рівня готовності та підтримки Збройних Сил країни.

• Зазначення про можливе замороження конфлікту може вказувати на зміну характеру бойових дій та перехід до нової фази у відносинах між сторонами конфлікту.

• Проблеми зі складом військових та дефіцит боєприпасів та зброї в Україні вимагають термінових заходів для їх вирішення.

• Важливість підтримки та допомоги з боку міжнародного співтовариства, зокрема Заходу, в умовах надзвичайної складності ситуації в Україні.

Отже, українська влада та громадяни повинні бути готові до тривалої та складної ситуації, а міжнародні партнери мають продовжувати підтримувати Україну у зусиллях щодо врегулювання конфлікту та збереження територіальної цілісності країни.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.