Шевченківський райсуд Києва: як судді перетворилися на охоронців топкорупції

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«На секретному об’єкті під Києвом бригадний генерал спостерігав, як вибухи руйнують бетонну конструкцію, яку таємно допомогла створити його команда з десяти британських військових інженерів, офіцерів розвідки і дипломатів. Британські інженери, а також команди з Америки, Німеччини та Японії порадили своїм українським колегам побудувати конструкції для захисту енергосистеми України від російських атак. Однак дев’ять місяців по тому уряд президента Зеленського так і не зробив цього на тлі звинувачень у корупції, яка загальмувала роботи», – пише видання у статті під назвою “Через корупцію в енергетиці українцям загрожує смертельний мороз”.

Близько 80% енергетичної інфраструктури України пошкоджено або зруйновано. За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Сотні тисяч людей проводять до шести годин у темряві без тепла, світла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні проєкту захисту енергетики.

За його словами, уряд блокував виділення на це грошей з корисливих інтересів.

Команда Найєма підозрює, що проєкт було відкладено через те, що не було дано хабарі чиновникам в офісі прем’єр-міністра, «які тримають у руках гаманець». За словами Найєма, уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «надто великого прибутку» і його відомство переглядає їхні контракти. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

Підрядники заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди далекі від завершення.

Поки що, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних клітин, заповнених каменем, – і великих бетонних захисних арок над землею, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

Видання, з посиланням на джерела пише, що колишній заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко вимагав від компаній 10-відсоткову плату за відбір і подання їхніх проєктів на затвердження.

Джерела також повідомили, що під час офіційних поїздок у регіони Тимошенко стягував плату в розмірі 10 000 доларів з компаній, які хотіли отримати візит президента.

Водночас прессекретар Тимошенка спростував ці звинувачення: «Кирило Тимошенко не бере участі в ухваленні рішень щодо будівництва інфраструктурних об’єктів і не має жодного стосунку до процесів фінансування або управління цими проєктами».

20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.