Середа, 23 Липня, 2025

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Важливі новини

Харків: Рятівний Рецепт від Європи, що Має Зберегти Мир та Урівноваженість

"Захист Харкова: Способи та Потенційні Небезпеки"

Український військовий аналітик Олексій Копитько стверджує, що захист Харкова від варварських обстрілів можливий, але потрібні заходи з боку західних союзників та політична воля. Він наголошує, що Харків, як і інші міста України, заслуговує на захист, оскільки входить до числа великих міст Європи та має значне населення. Порівнюючи Харків з відомими європейськими містами, Копитько підкреслює його значення та показує, що обстріли по Харкову можуть призвести до руйнування великої частини міста.

Аналітик розглядає можливість захисту міста через удари по пускових у Росії та заходи проти російської авіації. Він вважає, що українські партнери вже мають достатні засоби для цього, але їх використання у Росії обмежено. Копитько закликає до політичного рішення щодо цього питання, наголошуючи, що відкладення цього кроку може призвести до подальшого руйнування Харкова та відкрити двері для агресії в Європі.

Він також попереджає, що бездіяльність західних країн може підштовхнути Кремль до подальших агресивних кроків, включаючи обстріли міст Європи. Копитько закликає до рішучих заходів для захисту Харкова та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Стаття відображає загрозу для міста Харкова від варварських обстрілів та необхідність захисту його від подібних атак. Аналіз автора підкреслює важливість заходів з боку західних союзників та політичної волі для забезпечення безпеки міста. Висловлені занепокоєння щодо можливих наслідків бездіяльності та наголошено на необхідності швидкого та рішучого реагування на загрози для запобігання ескалації конфлікту та подальшому руйнуванню міста Харкова.

У Базелі проходить референдум щодо фінансування “Євробачення-2025”

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Швейцарський співак Немо виграв “Євробачення 2024” з піснею “The Code”, що дає Швейцарії право на проведення пісенного конкурсу наступного року. Базель, розташований на північному кордоні з Францією та Німеччиною, був обраний для проведення конкурсу.

Але партія Федеральний демократичний союз Швейцарії зібрала достатньо підписів, щоб домогтися проведення референдуму щодо питання про те, чи варто виділяти 34,96 мільйона швейцарських франків (39,5 мільйона доларів), затверджених регіональною владою на проведення шоу.

Результати референдуму будуть відомі пізніше у неділю, зазначає агенство.

Зеленський заявив про масштабну мобілізацію: скільки військових в Україні готують до служби?

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.

Україна занепокоєна через активність російських окупантів у Сумській області

Офіцер Збройних Сил України Ігор Лапін повідомив, що на території Сумської області активно ведуться диверсійно-розвідувальні операції російських окупантів. Він зауважив, що війська РФ, що дислокуються у неподалік від меж Сумської області, намагаються набрати силу з метою залучення українських військових резервів. Ситуація вимагає негайних заходів з боку українських військових для виявлення і ліквідації загрози та збереження територіальної цілісності України.

Лапін зазначив, що ситуація в Харківській області стала попередженням, оскільки російським військам вдалося розтягти українські резерви, частково завдяки діям спецпідрозділів Нацгвардії та інших спецпідрозділів.

Він також зауважив, що у разі появи проблем на певних ділянках фронту, українські війська можуть бути перенаправлені з інших ділянок. Наприклад, коли виникли проблеми в Очеретиному, туди була направлена 100-та окрема механізована бригада, яку було знято з іншої ділянки фронту.

Лапін також попередив, що Збройні Сили Російської Федерації можуть створити ще одне джерело тиску на Збройні Сили України, розтягуючи їх резерви. Він підкреслив, що необхідно враховувати дії противника та правильно розподіляти сили та засоби для оптимального протистояння.

Лікарку-анестезіологиню судитимуть у Львові через смерть п’ятирічної дитини 

У Львові судитимуть лікарку-анестезіологиню, яку звинувачують у смерті п’ятирічного хлопчика після стоматологічного лікування. Про це повідомила Львівська обласна прокуратура. Трагедія сталася у грудні 2023 року під час видалення молочних зубів у приватній клініці Львова. Під час процедури дитина впала в кому і майже за місяць померла, так і не прийшовши до тями. Розслідування встановило, що […]

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Останні новини