Субота, 19 Квітня, 2025

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Важливі новини

Спецслужби вперше взяли під контроль металургійний завод у Липецьку, ключовий для ядерної безпеки

Удар по Новолипецькому металургійному комбінату, що стався в ніч на 24 лютого, був виконаний у рамках спеціальної операції за участю співробітників Служби безпеки України та військової розвідки з метою впливу на військово-промисловий комплекс РФ. Новолипецький металургійний комбінат відіграє стратегічну роль у російській промисловості та забезпечує виробництво ракетної та військової техніки. Після нанесення ударів безпілотниками на комбінаті спалахнула серйозна пожежа, в результаті чого весь персонал був евакуйований. Головним об'єктом атаки стали установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких спричинить значні збитки та призведе до припинення виробництва на тривалий період. Власником Новолипецького металургійного комбінату є олігарх Володимир Лісін, близький до російського диктатора Володимира Путіна та один з найбагатших людей РФ. Недавно завод перейшов під контроль українських спецслужб та вже не постачає сировину для розробки ядерної зброї та балістичних ракет.

У результаті спеціальної операції українських спецслужб спрямованої на Новолипецький металургійний комбінат вдалося нанести серйозні удари по військово-промисловому комплексу Російської Федерації. Пожежа, що виникла на комбінаті внаслідок атаки, призвела до евакуації персоналу та зупинення виробництва на тривалий період через пошкодження важливих установок. Однак, найважливішим результатом є те, що завод більше не буде забезпечувати сировиною для розробки ядерної зброї та балістичних ракет, що є важливим кроком у зменшенні військового потенціалу РФ та підтримці безпеки в регіоні.

Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі

Витрати на комунальні послуги є одними з основних для домогосподарств у всьому світі, і ці витрати значно варіюються в залежності від країни. За останнім аналізом, Україна має найнижчі рахунки за комунальні послуги в порівнянні з європейськими країнами. В середньому українці платять близько 85,14 євро (приблизно 3703 грн) на місяць, що значно менше, ніж в інших […]

The post Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Ворожий обстріл пошкодив залізницю між Миколаєвом та Херсоном

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“Усі 78 наших пасажирів до Херсона будуть доставлені до місця призначення з максимально можливим комфортом”, – зазначили у “Укрзалізниці”. Це свідчить про прагнення залізничників забезпечити безпеку та зручність для пасажирів, навіть у складних умовах.

Залізничні ремонтні бригади вже виїхали на місце події для проведення відновлювальних робіт. У “Укрзалізниці” зауважили: “До зворотного рейсу плануємо відновити залізничне сполучення”. Це говорить про швидку реакцію на інцидент та готовність відновити нормальний режим роботи.

Згодом стало відомо, що всі пасажири, які прямували до Херсона і були вимушені зупинитися в Миколаєві через обстріл, успішно пересаджені в автобуси. Спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією залізничники забезпечили їх транспортування до міста.

Україна домовилася з МВФ про шостий перегляд програми EFF

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Україна та МВФ домовилися на експертному рівні про шостий перегляд Програми в межах Механізму розширеного фінансування EFF. Це дозволить нам залучити до державного бюджету ще 1,1 млрд доларів

За його словами, відповідне рішення може ухвалити Виконавча рада найближчим часом.

У Фонді відзначили наш прогрес у виконанні структурних маяків та зобов’язань. А також підкреслили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість”, – вкзав Шмигаль

Прем’єр подякував партнерам з МВФ та українській команді за успішну й злагоджену роботу задля зміцнення й розвитку України.

11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.

До Державного бюджету України вже надійшло шість траншів у рамках програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів США із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.

Стало відомо хто може стати наступним Генеральним прокурором України

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Останні новини