Що святкують 28 травня: традиції, прикмети та іменини дня

Україна на шляху відбудови після війни переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку. За останні роки кількість західних компаній, що виявили бажання долучитися до цього процесу, поступово зростає. Як приватні, так і державні іноземні фірми активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни.

Згідно з даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів, що свідчить про великий інтерес до відновлення України з боку міжнародних партнерів. Серед компаній, які виявили бажання приєднатися до цієї місії, зазначаються не лише європейські та американські гіганти, але й турецькі корпорації.

Зокрема, Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже успішно реалізувала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів, демонструючи високий рівень ефективності та професіоналізму.

Проте процес відбудови країни не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. На першому місці потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансових аспектах.

Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українського народу та виконання мирних угод, а також від дотримання міжнародних зобов'язань Росією.

Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України впевнений, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Проте успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Тільки спільними зусиллями український народ зможе повернутися до стабільності та процвітання.

Україна переживає важливий період відбудови після війни, який привертає увагу західних компаній та залучає значні інвестиції. Процес відбудови потребує не лише фінансових вкладень, але й уваги до соціальних та економічних аспектів для забезпечення благополуччя населення. Успіх відновлення України залежить від терпіння українського народу, виконання мирних угод та дотримання міжнародних зобов'язань. Зусилля всіх зацікавлених сторін є ключовим елементом у досягненні стабільності та процвітання країни.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.