Що за свято сьогодні: народні прикмети, іменинники та традиції 17 серпня

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

«Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

Але, як бачимо, є й інші думки.

Український військовий паблік Deep State висвітлив зростаючу активність російських військ на трьох різних ділянках фронту. Ця інформація надзвичайно важлива для збройних сил України та всього світового співтовариства, що має інтерес до стабільності та безпеки в регіоні. Згідно з отриманими даними, російські війська демонструють збільшену концентрацію військової техніки та особового складу на зазначених напрямках. Це вимагає негайних заходів з боку українських військових для забезпечення обороноздатності та збереження територіальної цілісності країни. Глибока аналітика і ретельне спостереження за рухом ворожих військ є невід'ємною складовою стратегії відстоювання національних інтересів. Усвідомлення таких тенденцій важливо для прийняття ефективних рішень у сфері безпеки та оборони.

По-перше, у південній частині Работино на Запорізькому фронті.

По-друге, на південь від села Перемога під Мар’їнкою. До речі, на цій ділянці росіяни, судячи з усього, просунулися і в сусідній Парасковіївці. Про це писали пабліки, а Генштаб ЗСУ повідомляв, що в районі села тривають бої.

Тут головний напрямок удару – село Костянтинівка, що розташоване на захід від Парасковіївки. Якщо його візьмуть росіяни, виникне загроза їхнього заходу в тил угрупованню українських військ у районі Вугледара, а також загалом розшириться фронт наступу армії РФ на південь від Донецька.

Третє просування – на північний захід від Очеретиного на Покровському напрямку. Судячи з карти Deep State, російські війська увійшли на околиці села Новоолександрівка.

При цьому український військовий паблік не фіксує просувань ЗСУ у Вовчанську, про які вчора заявляв «Інститут вивчення війни» і низка телеграм-каналів.

З 1 листопада в Києві поновлено сезонне обмеження швидкості для транспорту, встановлене на рівні 50 кілометрів на годину. Центр організації дорожнього руху Києва повідомив, що це рішення стосується основних магістралей міста, де в теплу пору року було дозволено рухатися швидше. Такі зміни запроваджуються для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху в умовах зниження температури та погіршення погодних умов.

Це обмеження є частиною комплексу заходів, спрямованих на зниження аварійності та підвищення рівня безпеки на столичних дорогах. Водіїм варто пам’ятати про важливість дотримання правил дорожнього руху, особливо в період осінньо-зимової погоди, коли умови на дорозі можуть бути більш складними.

Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);

проспект Романа Шухевича (від Північного мосту до вулиці Оноре де Бальзака);

проспект Степана Бандери (від вулиці Йорданської до Північного мосту);

вулиця Набережно-Рибальська (у напрямку від вулиці Електриків до Гаванського мосту).

Фахівці завершили оновлення дорожніх знаків, які інформують водіїв про нові обмеження. Зниження швидкості традиційно вводять на осінньо-зимовий період, коли збільшується кількість опадів, скорочується світловий день і погіршуються умови видимості.

Водіїв закликають бути уважними, дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема обмежень швидкості, щоб уникнути аварійних ситуацій.

За перевищення дозволеної швидкості понад 20 км/год передбачено штраф у розмірі 340 гривень, а понад 50 км/год — 1700 гривень.