Що змінить для українців закон про множинне громадянство

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

Український ринок азартних ігор відновив свою привабливість для інвесторів та підприємців з країни-агресора, які знову активно проявляють інтерес до цієї галузі. На цей раз особливу увагу звертають казино та букмекерська контора GGBet, що отримала ліцензію майже рік тому. Незважаючи на те, що фактично компанія належить українському бізнесменові Максиму Кріппі, вона підтримує тісні зв'язки з Росією.

Почнемо з того, що GGBet – продукт новий лише для українського ринку. А на ринок Росії він зайшов ще в 2011 році як букмекерський підрозділ казино “Вулк@н”; (запам’ятайте цю назву). Спочатку сайтом ggbet.ru керувало спеціально створене ТОВ “Бет.ру”, однак пізніше бренд став позиціонувати себе як міжнародний.

Торгова марка GGBet належить кіпрській компанії Brivio Ltd, яка також керує сайтом… казино “Вулк@н Вегас”; під торговою маркою “Вулкан”. До речі, вона є власністю російського мільярдера Олега Бойка.

“Яке відношення до цього має Кріппа?”; – запитайте ви. Пояснюємо мовою фактів.

1) Директор Brivio Ltd – Федір Федоров (це ім’я варто запам’ятати). Він також є бенефіціаром української компанії ТОВ “Новолоджик”, директором якої з 2010 по 2015 рік був Кріппа.

2) GGBet виступає генеральним спонсором кіберспортивної команди NAVI, яку у 2022 році купив Кріппа.

3) Той самий Федоров є директором One World Secretarial. Ця компанія одночасно є секретарем у кіпрського “підрозділу” NAVI, ТОВ “Бет.ру”; і кіберспортивного транслятора Maincast, що належить безпосередньо Кріппе.

Що цікаво, у березні 2023 року президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти ТОВ “Бет.ру” та кіпрської Bevita Holding Limited, яка виступає оператором GGBet. У документі також наведено офіційний домен опальної компанії: ggbet.ru. Однак це не завадило КРАЇЛ за п’ять місяців видати ліцензію ТОВ “ГГБЕТ” із сайтом ggbet.ua. Мабуть, у штаті Комісії не знайшлося нікого, хто побачив би зв’язок між “українським” і російським казино з однаковими назвами.

Виверження “Вулк@на”

Втім, GGBet – не єдиний проект Криппи з російським шлейфом. Йому також належало ліцензоване в Україні казино “Вулк@н” (на місцевому ринку – Vulcan), брендом якого, як ми пам’ятаємо, володіє російський олігарх Бойко.

В Україні “Vulcan” працював через ТОВ “Конкуєрор”, зареєстровану на офшорну компанію “Дарлокс Лімітед”. До 2021 року її засновником був Федоров (так, той самий).

І ще один цікавий збіг. Власником української торгової марки “Вулк@н” є кіпрська “Дареос ЛТД”, а російською – “Дареос Холдинг ЛТД”. У компаній – одна і та ж адреса і структура управління. Тобто бенефіціари російського та українського казино – один і ті ж люди.

“Це зрозуміло, але тут Круппа яким боком?”; – знову запитаєте ви.

Щоб відповісти на це запитання, слід звернути увагу на компанію EvoPlay.

EvoPlay – один із найбільших виробників азартних ігор з офісами в Україні, Чехії та на Кіпрі. Зокрема, клієнтом компанії є російський “Вулк@н”. За версією СБУ та за даними учасників ринку, реальним власником EvoPlay є Максим Кріппа. Це також опосередковано підтверджує сервіс GetContact, де бізнесмен фігурує як “Максим Кріппа EvoPlay”. А тепер найцікавіше.

У 2015 році EvoPlay подала скаргу проти росіянини Тимура Зінгашина за використання ним домену “Вулк@н” у рф. У документах заявник зазначає, що отримав право на використання ТМ від російської компанії Ritzio International Group.

Ще раз: українська “IT-компанія” вже під час війни не просто береться розвивати російський бізнес, а й захищає його у суді.

У квітні цього року ТОВ “Конкуєрор” подало заяву про відкликання ліцензії. Як розповіли нам учасники ринку, над “Vulc@n”ом згущалися хмари – і Кріппа вирішив піти з ринку до того, як його дітище потрапить під санкції.

Що це дало Кріппе? Можливість спокійно “доїти” відразу два ринки: поки “Вулк@н” продовжує працювати в Росії, в Україні його місце зайняв псевдоукраїнський проект GGBet. І, схоже, його чіткий проросійський шлейф поки що нікого не турбує.