Середа, 3 Червня, 2026

Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення

Важливі новини

Готовність Росії до нового наступу: аналіз української розвідки

За словами Вадима Скібіцького, заступника начальника Головного управління розвідки...

Україна готує нові удари по ворогу: розробка ракет RUTA та власних КАБів

В умовах тривалої війни з Росією, український військово-промисловий комплекс...

Українські дрони вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї: нові виміри конфлікту

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.

Депутат Андрій Волков отримав 5000 гривень державної допомоги

Депутат Миколаївської обласної ради та керівник справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Андрій Волков скористався державною програмою «Зимова підтримка» та отримав 5000 гривень, незважаючи на високі доходи та значні готівкові заощадження його родини. Що відомо про фінанси депутата? Згідно з декларацією, Андрій Волков не володіє власною нерухомістю чи автомобілем. Він зареєстрований у квартирі в Миколаєві […]

The post Депутат Андрій Волков отримав 5000 гривень державної допомоги first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Адвокати, що пропонували хабар судді, стали підозрюваними у корупційній справі

Детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру двом адвокатам, які намагалися організувати хабарництво у судовому процесі. За даними НАБУ, підозрювані планували дати хабар судді одного з київських судів за сприяння у винесенні виправдувального вироку у справі, пов’язаній із розкраданням піску, що належав державному підприємству АТ «Укрзалізниця».

Адвокати мали намір вплинути на суддівське рішення, пропонуючи неправомірну вигоду. Йдеться про спробу через корупційні механізми домогтися змін у результатах судового розгляду, зокрема, щоб обвинувачений у справі про крадіжку піску уникнув покарання. Підозрілі дії правозахисників були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.

Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт, який дозволить визнавати результати навчання українських дітей за кордоном. Цей документ покликаний забезпечити освітні права для 700 тисяч – 1 мільйона школярів, які були змушені виїхати через війну.

“… за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому”, – йдеться у висновку комітету.

Законопроєкт доповнює статтю шосту закону “Про повну загальну середню освіту”, з якою “громадяни України мають право на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, що розташовані за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом), у порядку, затвердженому Кабінетом міністрів”.

Автор законопроєкту Сергій Бабак вказує, що законопроєкт надасть правові підстави для Кабміну розробити нормативні акти, що дозволять зарахувати результати навчання дітей, які виїхали за кордон.

Також є ще одна проблема, яка знаходиться поза правовими межами. Йдеться про освітні осередки, що були створені після 24 лютого за кордоном, які мають різний статус. Наприклад, є ті, що мають офіційний статус школи, зареєстрованої національним законодавством країни перебування. Перелік цих шкіл відомий освітнім управлінцям, оскільки ці заклади освіти були забезпечені підручниками, наданими нашою державою. Також є осередки неформальної освіти – від шкіл вихідного дня до невеликих об’єднань громадян, які навчають школярів. Після початку повномасштабного вторгнення з України виїхало від 700 тисяч до 1 мільйона дітей шкільного віку. Наше завдання, як мінімум, залишити тісний зв’язок із освітньою системою України, щоб, як ми сподіваємось, вони повернулися до нас після нашої перемоги”, – зазначив Бабак.

Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров озвучив візійні плани з розвитку освітньої екосистеми Мрія. У майбутньому застосунок для учнів матиме функцію персоналізованих рекомендацій.

The post Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини