“Шлюб онлайн” стає все популярнішим серед українців: понад 14 тисяч пар вже скористалися сервісом

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужної нарколабораторії. Ця лабораторія спеціалізувалася на виробництві амфетаміну, виготовляючи значні обсяги цієї небезпечної речовини щомісяця.

Правоохоронці ліквідували нарколабораторію: ділки виготовляли 10 кг амфетаміну щомісяця, діяли у Вінницькій та Київській областях, їх “бізнес” приносив мільйонні доходи.

Повідомляє Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.

На Вінниччині ліквідовано незаконну діяльність злочинної організації. Йдеться про нарколабораторію у приватному будинку на Вінниччині, а також групу фігурантів, які діяли на території столиці, а також у Київській та Вінницькій областях.

Поліцейські встановили, що організував наркобізнес 37-річний житель столиці. Він залучив до злочинної діяльності ще п’ятьох місцевих мешканців. Так звані лаборанти займалися виготовленням амфетаміну.

Для маскування незаконної діяльності організатор облаштував нарколабораторію у приватному будинку на Вінниччині та поставляв туди прекурсори. Крім того, він контролював рух отриманих від незаконної діяльності грошей та розподіляв прибуток між учасниками групи.

Потужності такої лабораторії дозволяли зловмисникам виготовляти щомісяця понад 10 кг амфетаміну, а “бізнес” приносив їм понад мільйон гривень доходу на місяць.

Поліцейські за силової підтримки бійців батальйону поліції особливого призначення ГУНП в м. Києві та тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції провели 13 одночасних обшуків та ліквідували діяльність нарколабораторії. Під час слідчих дій вилучено амфетамін, канабіс, прекурсори, лабораторне обладнання, автівки, гроші, зброю та сотню набоїв.

Вартість вилучених наркотичних речовин та їхніх компонентів за цінами “чорного” ринку становить понад мільйон гривень. Все вилучене направлено на експертизу.

Шістьох учасників поліцейські затримали.

Слідчі Нацполіції вже повідомили їм про підозру за ч. 1, 2 ст. 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній) та ч. 3 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах, вчинені злочинною організацією) Кримінального кодексу України.

За вчинене їм загрожує до 12-ти років ув’язнення з конфіскацією майна.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.