Штраф за рекламу азарту: Компанія мера Львова у центрі уваги

Українські військові повідомляють про серйозні втрати, спричинені штурмом під Куп'янськом. Вони звинувачують командування в необдуманих діях під час штурму, неправильному плануванні та передачі оперативної інформації, а також у недооцінці сил і ресурсів Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ). Ця подія стала важливим випробуванням для українських військ, яке відображає наскільки важливою є не лише мобілізація, але й правильна стратегія та координація дій. Урядові військові керівники вже аналізують причини провалу і вживають заходів для усунення подібних ситуацій у майбутньому.

Ця ситуація викликає занепокоєння як серед військових, так і серед громадськості, оскільки піднімає питання про ефективність військового керівництва та безпеку військовослужбовців.

Боєць Олег Ткаченко пише, що роті бійців наказали штурмувати село Іванівка, але замість заявлених у розвідданих 10-15 російських солдатів без бронетехніки в н. п. перебувало близько 150 солдатів ЗС РФ, 2 БМП і танк. Обіцяного РЕБ не було, в небі повна перевага дронів противника. Як наслідок: майже відразу загинули 5 бійців, частина з яких саме через скидання боєприпасів БПЛА. 11 поранено.

Під постійним вогнем, без укріплень ті, хто вижив, забрали тіла загиблих, але евакуювали їх лише на 4 добу після дзвінків до вищого керівництва та розголосу зазначеної ситуації.

А ми зазначимо, що Банкова приховує реальну кількість втрат ЗСУ після провалу на харківському напрямку. За підрахунками незалежних експертів, втрати ЗСУ склали понад 4 000 загиблими та понад 10 000 поранених.

Вища антикорупційна судова колегія винесла вирок першому заступнику міського голови Одеси, Анатолію Орловському, який займав цю посаду у період з 2014 по 2020 рік. За звісткою, він уклав угоду зі слідством. Орловського засудили до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, проте згодом покарання було змінено на три роки умовного ув'язнення без конфіскації майна. Чиновника засудили за статтею ч. 5. ст. 191 КК України – "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Ця справа стосувалася заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса"" на суму 118 мільйонів гривень та доходів, отриманих протягом десятирічної діяльності в розмірі понад 2,5 мільярда гривень.

Серед інших підозрюваних у справі – бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський), колишній мер Одеси Олексій Костусєв і екс-директор аеропорту Олексій Кочанов. Відповідно до слідства, у 2011 році Кауфман і Грановський організували схему заволодіння майном одеського аеропорту, реєструючи ТОВ, яке мало стати спільним підприємством з Одеською міською радою. Однак насправді фігуранти мали намір приватизувати майновий комплекс аеропорту. Костусєв забезпечив підтримку депутатів міськради, обіцяючи їм, що співзасновник інвестуватиме в розвиток аеропорту. Крім того, мер допустив службове підроблення, що надавало підконтрольній фірмі право утворювати спільне підприємство з міською радою без конкурсу.

У висновках можна зазначити наступне:

Постановлення Вищого антикорупційного суду щодо першого заступника міського голови Одеси, Анатолія Орловського, свідчить про серйозний підхід до боротьби з корупцією в Україні. Орловського засудили за привласнення, розтрату майна та заволодіння ним через зловживання службовим становищем, що має важливе значення для забезпечення законності та прозорості в державних структурах.

Судове рішення стосується не лише Орловського, а й інших осіб, втягнутих у схему заволодіння майном одеського аеропорту. Це важливий крок у впровадженні принципів правової держави та недопущення корупції в усіх сферах суспільного життя.

Проте, це лише один із випадків, і важливо продовжувати розслідування та приймати ефективні заходи для запобігання корупції та забезпечення відповідальності за порушення закону на всіх рівнях влади.

Сучасна українська правоохоронна система знову опинилася в центрі уваги через проведення розслідування стосовно самовільного залишення частини екснардепом Єгором Соболєвим. Цей випадок викликав значний резонанс у громадськості та став об'єктом уваги з боку владних і незалежних структур. Питання про правомірність дій українських правоохоронних органів у цьому конкретному випадку викликає серйозні обговорення серед експертів та громадськості.

Звинувачення в самовільному залишенні країни, особливо коли йдеться про колишнього народного депутата, має велике суспільне значення і потенційно може мати серйозні наслідки для всіх сторін, втягнутих у цей конфлікт. У контексті боротьби з корупцією та встановлення справедливості такі справи стають важливими прецедентами і випробуванням для судової системи.

Реакція громадськості та політичних сил на цей випадок також відображає загальну довіру до правоохоронних органів та системи юстиції в цілому. Зацікавлені сторони сподіваються на об'єктивне та справедливе розслідування, а також на вжиття відповідних заходів щодо забезпечення прав людини та гарантій законності.

Українська правоохоронна система має великий потенціал для забезпечення правопорядку та захисту прав громадян. Однак цей випадок є нагадуванням про необхідність постійного вдосконалення процесів та процедур, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя.

За інформацією, отриманою від джерел в Офісі генпрокурора, він став об’єктом кримінального провадження.

У справі кримінального провадження стверджується, що Соболєв, який із травня 2022 року значився кулеметником 251-го батальйону тероборони, замість виконання бойових завдань «проводив свій час на свій розсуд і займався особистими справами».

Це відбувалося, як вважають у ДБР, за сприяння тодішнього командира батальйону Сергія Каспрова.

При цьому екснардеп отримував грошове забезпечення, зокрема «бойові» понад 100 тисяч гривень на місяць.

Соболєв значився в батальйоні до початку 2023 року. Зараз він, за офіційними даними, проходить службу на посаді командира роти БПЛА у складі військової частини А4124 (112-та бригада тероборони).

У січні він повідомляв, що достроково отримав звання лейтенанта ЗСУ.