Штучний інтелект у військовій сфері: експерти попереджають про загрозу ескалації конфліктів

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На засіданні Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який представив детальну інформацію про фронтову ситуацію, зокрема в Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Головком ЗСУ наразі перебуває на передовій та тримає ситуацію під особистим контролем.

Крім того, розвідка доповіла про прогнози розвитку ситуації на фронті та найближчі цілі російських військ. Це дозволяє українському командуванню краще планувати свої дії та реагувати на можливі загрози.

Однією з ключових рішень засідання стало спрямування додаткового фінансування на ракетну програму України. Міністр оборони Рустем Умєров, віцепрем’єр з інновацій Михайло Федоров та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін доповіли про потреби Сил оборони в дронах і ракетах до кінця року, а також про динаміку їх виробництва.

«Рішенням Ставки спрямовано додаткове фінансування на нашу ракетну програму. Ми плануємо збільшити виробництво ракет власного виробництва. Також обговорили питання насичення зброєю та технікою додаткових бригад. Активно працюємо з партнерами», – зазначив Володимир Зеленський.

В Україні також активно працюють над розширенням виробництва дронів. Заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості Анна Гвоздяр повідомила, що країна має потенціал для виробництва понад трьох мільйонів дронів за рік. Це стане можливим завдяки достатнім виробничим потужностям та співпраці з міжнародними партнерами.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Нова схема, яка була впроваджена в Україні, стала не лише важливим кроком у сфері регулювання транспортного руху, а й відображенням змін в законодавстві. Після прийняття нового законопроєкту про мобілізацію, уряд вирішив розширити вимоги до юридичних осіб щодо переоформлення автотранспорту. Тепер, окрім звичайних процедур, які передбачаються при цьому, юридичні особи повинні надати довідку про перебування транспортних засобів на військовому обліку. Це нове вимога виникла внаслідок стрімкої еволюції суспільних потреб і відображає державний захист важливих інтересів у сфері безпеки і оборони країни. Такий захід спрямований на оптимізацію контролю за автомобільним парком юридичних осіб, а також на посилення обороноздатності країни в умовах сучасних геополітичних викликів. Реалізація цієї нової схеми покликана забезпечити більшу ефективність в управлінні автотранспортними ресурсами та зробити транспортну систему країни більш адаптованою до поточних потреб суспільства.

На цьому вже встигли заробити вигадливі “ділки”, які розробили спосіб обходу отримання цього документа. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

Прокурори повідомили про підозру 65-річному чоловікові, який за гроші допомагав переоформляти автомобілі, надаючи фальшиві довідки про перебування авто на військовому обліку. Він співпрацював з адміністратором сервісного центру МВС, який незаконно передавав йому інформацію з порталу Нацполіції, яка мала обмежений доступ. Також працівник МВС передав інформацію про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що свідчить про витік службової інформації.

Наразі триває досудове розслідування, і підозрюваним обираються запобіжні заходи.