Швейцарія посилює правила надання тимчасового захисту українським біженцям

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

Після оновлення списку вимог МВФ до України на 2024 рік, ситуація стає ще більш напруженою для українського уряду та громадян. Зокрема, серед вимог зазначено підвищення податків на 4-5%, а також збільшення ПДВ. Уряд також готує законопроєкт про підвищення військового збору для підприємців, першими під підвищення ставок підуть ФОПи.

Важливою частиною нового меморандуму є завдання знайти додаткові джерела доходів до бюджету на суму не менше 0,5% ВВП, що становить близько 40 млрд гривень. Уряд України повинен був виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Додатково, уряд повинен знайти ще 44 млрд гривень для збільшення доходів бюджету.

Пропозиції щодо збільшення доходів включають додаткові податки на купівлю банківських металів, першу реєстрацію автомобілів, продаж нерухомості та ювелірних виробів, акцизи на солодкі та мінеральні газовані води, а також збір з операторів мобільного зв'язку та підвищення акцизів на паливо.

Проте такий підхід до підвищення податків може мати негативні наслідки для економіки країни, зокрема збільшити тіньовий сектор та спонукати бізнес до використання нелегальних схем. Непослідовність та недовіра також можуть спричинити відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування. Такий підхід може негативно позначитися на відновленні економіки та загальному становищі країни.

Висновки з цієї статті наступні:

• МВФ оновив список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік.

• Уряд України має намір підвищити податки на газ/електрику, ПДВ та військовий збір для підприємців.

• Щоб виконати умови меморандуму, Україні необхідно знайти додаткові джерела доходів у розмірі не менше 0,5% ВВП, а також ще 44 млрд гривень.

• Попри спроби збільшити доходи бюджету, такий підхід може мати негативні наслідки для економіки, зокрема збільшення тіньового сектору та непослідовність урядової політики можуть призвести до недовіри та відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування.

Отже, важливою є ретельна обгрунтованість рішень щодо фінансової політики, щоб забезпечити стале зростання та розвиток економіки України.